Студентський протестний рух Сербії здобув перемогу на парламентських виборах у неділю, 25 жовтня, завершивши тривале правління Александра Вучича. Результати голосування спричинили масові святкування, однак перед новими політичними лідерами постали складні завдання.
Про це повідомляє Reuters.
Як зазначає видання, "Студентському списку" доведеться шукати баланс у питаннях енергетичної безпеки та зовнішньої політики, зокрема у відносинах із Росією, яка традиційно є союзником Сербії.
Представники політичного руху вже заявили, що не планують вступати до Європейського Союзу та запроваджувати санкції проти Москви через її війну проти України.
Одним із головних викликів для майбутнього уряду стане забезпечення стабільних постачань нафти. Для цього Сербії доведеться покладатися на винятки із санкцій США, поки триває процес продажу російської частки в енергетичній компанії NIS угорській MOL. NIS управляє єдиним нафтопереробним заводом країни.
Значною залишається і залежність Сербії від російського газу. "Газпром" є найбільшим постачальником цього ресурсу до країни та щороку постачає близько 2,2 млрд кубометрів газу за цінами, нижчими за ринкові. У "Студентському списку" наголошують, що така залежність зумовлена передусім економічними обставинами, а не геополітичним вибором.
Ще одним можливим кроком нового уряду може стати припинення експорту сербської зброї до зон збройних конфліктів. Провідні кандидати від "Студентського списку" заявили про намір зупинити такі постачання, зокрема продаж озброєння західним посередникам, які надалі передають його Україні.
Reuters також нагадує, що Александр Вучич, який раніше очолював Сербію, підтримував тісні особисті контакти як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з президентом Росії Володимиром Путіним.
У Сербії 25 жовтня стартувало голосування на позачергових виборах до парламенту. Їх призначення у вересні ініціював вже колишній президент Александар Вучич на тлі майже двох років масових протестів, які очолювали студенти.
