Україна могла закупити в Туреччини невелику кількість зенітних систем Korkut, які вже застосовують для протидії російським ударним безпілотникам. За інформацією джерел, комплекси показали результативність під час відбиття повітряних атак, повідомляє Middle East Eye.
Видання посилається на неназваного українського чиновника, який розповів про досвід використання турецьких систем. За його словами, на початковому етапі виникли певні труднощі, однак їх вдалося усунути завдяки незначним технічним коригуванням.
Українська сторона також вважає вартість Korkut відповідною до його можливостей, тому не виключає подальших закупівель таких систем.
За даними Middle East Eye, одна батарея може складатися з трьох зенітних установок і командного пункту. Особливу увагу привертає інформація про застосування 25-мм "розумних" боєприпасів, призначених, зокрема, для ураження FPV-дронів та безпілотників з оптоволоконним керуванням. Це може вказувати на конкретну модифікацію комплексу.
Defense Express звернуло увагу на Korkut 100/25 SB — версію, представлену близько року тому. Вона оснащена 25-мм автоматичною гарматою та використовує спеціальні боєприпаси ATOM із запрограмованим повітряним підривом.
Korkut 100/25 SB виконаний у форматі бойового модуля, який можна інтегрувати на різні наземні платформи, зокрема броньовані машини з колісною формулою 4x4.
За оцінкою Defense Express, окремі характеристики оприлюдненої версії можуть свідчити про те, що саме Korkut 100/25 SB потенційно передали Україні. Комплекс має дальність ураження понад 1 км і здатен вести вогонь зі швидкістю до 600 пострілів на хвилину.
Для пошуку та супроводу цілей система може використовувати радіолокаційну станцію з активною фазованою антенною решіткою, тепловізійні камери та лазерний далекомір. Також комплекс оснащений алгоритмами на основі штучного інтелекту, які допомагають під час виявлення та наведення на повітряні цілі.
Росія внесла низку змін до далекобійного ударного безпілотника «Герань-4». Зокрема, було модернізовано навігаційні системи, силову установку та бойову частину. За оцінкою аналітиків, це потенційно може підвищити стійкість дрона до засобів радіоелектронної боротьби.
