Паризька прокуратура розпочала попереднє розслідування після витоку до ЗМІ конфіденційних робочих документів, пов'язаних із підготовкою бюджету Франції. Звернення до правоохоронців із цього приводу подав прем'єр-міністр Себастьє́н Лекорню.
Про це повідомляє Le Figaro.
Лекорню звернувся до прокуратури 7 вересня відповідно до статті 40 Кримінально-процесуального кодексу Франції. Причиною стали публікації в пресі, у яких були оприлюднені попередні документи урядової роботи над майбутнім бюджетом.
Зокрема, газета Les Échos у двох матеріалах, опублікованих того самого дня, повідомила, що уряд розглядав можливість запровадження оподаткування заощаджень працівників.
Як повідомили у вівторок у Паризькій прокуратурі Le Figaro, 14 вересня було відкрито попереднє розслідування за статтями, що стосуються "порушення професійної таємниці" та "зловживання довірою". Проведення слідчих дій доручили Відділу боротьби зі злочинами проти осіб (BRDP).
Лекорню назвав поширення конфіденційної інформації та її подальшу публікацію в ЗМІ "нелояльністю і незаконністю". Прем'єр заявив про намір встановити джерело витоку.
У французькому уряді зазначили, що подібні дії можуть мати наслідки для економіки країни, зокрема створювати ризики для нормального функціонування підприємницької діяльності. Лекорню також заявив, що ситуація може містити ознаки "зловживання довірою" та "порушення професійної таємниці".
Оприлюднені матеріали стосувалися одного з можливих заходів зі скорочення бюджетних витрат. У документах розглядалася ідея оподаткування частини заохочувальних виплат, премій за результатами роботи або внесків роботодавців до накопичувальних програм шляхом їхнього прирівняння до внесків у систему соціального страхування.
Міністр економіки Ролан Лескюр спочатку назвав цей підхід "одним із кількох варіантів", які розглядалися під час бюджетного планування. Згодом він також розкритикував витік службової інформації, заявивши, що такі дії суперечать національним інтересам.
Раніше президент Франції Емманюель Макрон заявив, що в Росії є цілком ймовірним проведення мобілізації приблизно 300 000 осіб. За його словами, Кремль може вдатися до такого кроку задля продовження наступу на українську територію.
