Україна спільно зі США працює над оновленням ракет для радянських зенітних ракетних комплексів С-300. Йдеться про створення перехоплювачів із розширеними можливостями, зокрема для протидії балістичним ракетам.
Про це пише Defence Express.
Очікується, що така модернізація допоможе частково компенсувати дефіцит ракет для американських систем Patriot, які Україна активно використовує для захисту від балістичних та інших складних повітряних загроз.
Про спільну роботу раніше розповідав полковник армії США у відставці та президент Delphi Global Research Center Роберт Гамільтон. За його словами, йдеться не лише про вдосконалення наявних боєприпасів для С-300, а й про можливу розробку нового варіанта ракети.
Гамільтон зазначав, що оновлена система може бути готова до кінця 2026 року. Передбачається виробництво близько 100 ракет на рік або навіть кількох сотень. Водночас, на його думку, для поступового заповнення тієї ніші, яку зараз займають Patriot, знадобиться від кількох місяців до кількох років.
Модернізовані ракети потенційно можуть застосовуватися для протидії російським балістичним і гіперзвуковим засобам ураження, серед яких "Искандер-М", "Кинджал", "Оникс" та "Циркон".
Defence Express також звертає увагу на українську розробку антибалістичного комплексу Freyja, над яким Україна працює спільно з європейськими партнерами. Основою для його перехоплювача FP-7.x стала ракета 48Н6, яка застосовується у комплексах С-300 та С-400.
Це може відповідати загальній концепції використання вже наявних технологій та компонентів для створення сучасних засобів протиповітряної оборони.
Водночас наразі немає інформації про те, чи беруть США безпосередню участь у розробці Freyja. Не виключено, що американсько-український проєкт модернізації С-300 та європейська програма розвиваються паралельно.
На користь такого припущення можуть свідчити різні терміни реалізації проєктів: випробування перехоплювачів Freyja очікуються у 2027 році, тоді як модернізовані за участю США ракети для С-300 планують підготувати вже у 2026 році.
Аналітики зазначають, що модернізація радянських систем може дозволити Україні продовжити використовувати наявну інфраструктуру, технічну базу та накопичений досвід експлуатації С-300.
Навіть якщо оновлені ракети не зможуть повною мірою виконувати функції протиракетної оборони, їхнє виробництво потенційно здатне збільшити доступну кількість боєприпасів і таким чином посилити українську систему ППО.
Раніше ми писали, що Україна використовує різні технологічні рішення для створення власної антибалістичної системи, зокрема досвід розробки ракетних комплексів і співпрацю із союзниками. Водночас шлях до створення такого озброєння залишається складним через відсутність багаторічної школи виробництва зенітно-ракетних систем.
