Україна та Росія дедалі частіше атакують керівників, інженерів і ключових фахівців підприємств, пов’язаних із виробництвом безпілотних систем. На тлі стрімкого розвитку БпЛА такі спеціалісти стають важливими цілями у війні, яка дедалі більше залежить від технологічної переваги.
Про це пише Fox News.
Журналісти звернули увагу, зокрема, на інцидент 4 серпня поблизу Єкатеринбурга, де було підірвано автомобіль. За даними видання, внаслідок вибуху міг постраждати Володимир Ткачук — керівник російського підприємства "Уральдронзавод", яке займається виробництвом безпілотників. За кілька днів до цього в Тулі було поранено Андрія Черезова — керівника іншої російської компанії, що працює у сфері виробництва дронів.
Генеральний директор виробника безпілотників Draganfly Кемерон Челл пов’язує зростання таких атак зі зміною характеру війни. За його словами, оскільки Україна та Росія змагаються за темпи розробки й виробництва БпЛА, керівники та інженери відповідних підприємств набувають дедалі більшого стратегічного значення.
"Коли неможливо знищити всю розподілену інфраструктуру, лідерство у виробництві дронів стає головною ціллю", — зазначив Челл.
Він пояснив, що розвиток безпілотних технологій відбувається надзвичайно швидко, а суттєві оновлення можуть з’являтися кожні кілька тижнів. Тому виведення з роботи ключового інженера, керівника чи розробника може спричинити перебої у виробництві та затримати реалізацію окремої програми озброєння.
На цьому тлі Fox News також згадує ситуацію в Німеччині. Німецькі правоохоронці затримали двох людей, яких підозрюють у шпигунській діяльності на користь Росії проти баварського виробника дронів. За даними журналістів, підозрювані могли готувати напад на керівника однієї з компаній. Цей випадок став продовженням розслідувань щодо спроби замаху на керівника німецького оборонного концерну Rheinmetall.
Челл вважає, що зі зростанням ролі штучного інтелекту та автономних систем фахівці, які працюють над відповідними технологіями, можуть стати ще важливішими цілями.
"Штучний інтелект і повна автономія — це головні інновації найближчих 18 місяців", — сказав він, додавши, що атака на невелику приватну компанію може бути простішою, ніж операція проти фахівця, залученого до державних оборонних програм.
Водночас експерт зазначив, що Україна та Росія використовують різні підходи до подібних операцій. На його думку, жодна зі сторін наразі не має очевидної тактичної переваги, однак такі дії можуть чинити значний психологічний тиск на російське суспільство та оборонний сектор.
За словами Челла, українська сторона, яка перебуває в умовах безпосередньої загрози існуванню держави, частіше вдається до прямолінійних методів. Росія ж, за його оцінкою, має більш розгалужену розвідувальну інфраструктуру та може використовувати методи, пов’язані з агентурною роботою, тривалим спостереженням і проникненням в інші країни.
Раніше ми писали, що російська армія отримала новий спосіб захисту танків від FPV-дронів - комплекс "Арена-М", який використовує радар і контрбоєприпаси. Водночас його висока вартість, обмежене виробництво та вразливість до масованої атаки дронами поки не дозволяють говорити про серйозну зміну ситуації на фронті.
