Українські військові мають локальні успіхи одразу на кількох ділянках фронту — у Харківській, Донецькій та Дніпропетровській областях. Сили оборони не лише просунулися на окремих напрямках, а й відбили низку атак російських військ.
Про це йдеться у черговому звіті Інституту вивчення війни (ISW).
На півночі Харківської області українські війська продовжують утримувати зайняті позиції та мають локальне просування.
Зокрема, Сили оборони відбили російські атаки поблизу Одрадного, що розташоване на схід від Харкова. За оцінкою аналітиків, це свідчить про збереження українського контролю над населеним пунктом, попри заяви російської сторони про його нібито захоплення.
На Куп'янському напрямку російські війська продовжували наступальні дії, однак підтверджень їхнього просування ISW не виявив.
Також 3 та 4 вересня росіяни здійснювали обмежені атаки на Боровському напрямку. Вони не принесли окупантам територіальних здобутків, тоді як українські підрозділи провели успішні контратаки.
У Донецькій області Сили оборони мають просування на схід від Слов'янська. Російські війська на цій ділянці намагаються захопити тактично важливі висоти, щоб створити умови для подальшого наступу на місто.
Аналітики ISW пов'язують нещодавній російський удар по українській позиції на північному заході Рай-Олександрівки з можливим просуванням українських військових у цьому районі.
На території Дніпропетровської області українські підрозділи також нещодавно просунулися в напрямку Новопавлівки.
Геолокаційні матеріали, оприлюднені 3 вересня, свідчать про просування українських військових на захід від Котлярівки, розташованої на схід від Новопавлівки.
Водночас у Запорізькій області російські війська 3 та 4 вересня продовжували штурмові дії на Гуляйпільському напрямку. Підтверджених територіальних здобутків окупанти там не мають.
Росія не демонструє готовності гарантувати безпеку американської делегації під час її майбутнього візиту до України. На думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), така позиція Кремля може свідчити про небажання Москви сприймати США як посередника у мирному процесі.
