Повномасштабна війна в Україні продемонструвала вразливість західних країн у сфері виробництва боєприпасів і змусила уряди НАТО інвестувати у відновлення власних потужностей із виготовлення пороху та вибухових речовин. За даними The Wall Street Journal, у країнах Альянсу нині реалізують щонайменше 24 нові проєкти у цій сфері.
До початку війни багато західних держав вважали свої запаси боєприпасів достатніми, а виробничі ланцюги — стабільними. США та союзники тривалий час робили ставку на високоточну зброю з використанням складних електронних систем, однак бойові дії в Україні показали важливість великих обсягів виробництва традиційних боєприпасів, зокрема артилерійських снарядів.
За словами голови оборонної компанії Regulus Global Вілла Сомеріндайка, Захід втратив частину виробничих можливостей і тепер не має повного контролю над власними ланцюгами постачання боєприпасів.
"Війна в Україні повертає нас до боєприпасів із зовсім іншою системою виробництва та постачання, наприклад артилерійських снарядів. У США та Європи немає такого ланцюга поставок, а отже, немає повного суверенітету над власними боєприпасами", — зазначив він.
Виготовлення артилерійських снарядів, ракет та інших засобів ураження потребує використання пороху та вибухових речовин. Таке виробництво є складним, дорогим і потенційно небезпечним через токсичність матеріалів.
Після завершення холодної війни скорочення оборонних бюджетів, а також екологічні ризики призвели до перенесення значної частини виробництва за межі США та Європи.
За даними Командування матеріально-технічного забезпечення армії США, у 1978 році країна мала 32 державні заводи з виробництва боєприпасів, тоді як зараз їх залишилося 11. У Європі кількість підприємств із виробництва тротилу скоротилася із семи до одного. США нині залежать від імпорту тротилу, зокрема з Польщі.
Зростання потреб у боєприпасах через війну призвело до скорочення доступних поставок вибухових речовин. Президент Інституту виробників вибухових речовин Кларк Міка зазначив, що після двох років бойових дій польська компанія Nitro-Chem, яка є одним із постачальників тротилу, попередила американських клієнтів про труднощі з гарантуванням поставок.
За його словами, з 2024 року ціна на тротил зросла майже у чотири рази. Аналогічна ситуація спостерігається і з іншими компонентами, оскільки Україна, Росія та країни Заходу одночасно нарощують виробництво боєприпасів.
Країни Альянсу почали відновлювати власні виробничі можливості. У США планують відновити виробництво тротилу вперше за десятиліття, а в Європі кілька компаній будують нові заводи. Велика Британія, зокрема, має намір створити щонайменше шість підприємств із виробництва вибухових речовин до 2030 року.
Частина коштів із запропонованого оборонного бюджету США також спрямована на розвиток внутрішнього виробництва критично важливих матеріалів, необхідних для виготовлення зброї.
Водночас нарощування виробництва залишається складним процесом. Зокрема, збільшення випуску таких вибухових речовин, як RDX та IMX, у США відбувається повільніше, ніж планувалося. За оцінками представників армії, досягнення запланованих потужностей може тривати до 2030 року.
У Європі додатковою перешкодою є складні регуляторні процедури для запуску нових підприємств. Водночас експерти зазначають, що авторитарні держави, зокрема Росія, можуть швидше розгортати виробництво через відсутність аналогічних обмежень.
Таким чином, війна в Україні стала для країн НАТО сигналом про необхідність відновлення власної оборонно-промислової бази та зменшення залежності від зовнішніх постачальників стратегічних матеріалів.
Раніше ми писали, що російські чиновники пропонують озброїти зернові судна в Азовському морі кулеметами та мобільними ракетними установками, щоб протидіяти атакам українських безпілотників.
