Минулого року Чеська Республіка спрямувала на гуманітарну допомогу українським біженцям 8,8 мільярда крон.
Про це повідомляє Чеське інформаційне агентство з посиланням на урядові дані.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і до кінця минулого року обсяг виплат сягнув приблизно 32,4 мільярда крон. Водночас кількість домогосподарств, які отримують підтримку, поступово зменшується, тоді як частка біженців із тимчасовим захистом, що працевлаштувалися, зростає. За перші три квартали минулого року надходження до бюджету від українців перевищили видатки на їхню підтримку: позитивний баланс становив 11,7 мільярда крон. Такі дані випливають із поточної статистики Міністерства праці та матеріалів економічної стратегії уряду.
За інформацією Міністерство внутрішніх справ Чеської Республіки, станом на середину лютого в країні перебували 399 500 громадян України з тимчасовим захистом. Серед них 89 100 дітей та 18 100 осіб віком понад 65 років. Також у Чехії проживають 163 800 жінок і 128 500 чоловіків працездатного віку.
Торік витрати на гуманітарні виплати становили 8,82 мільярда крон. Для порівняння: роком раніше ця сума дорівнювала 7,93 мільярда, а у 2023 році — 6,96 мільярда крон. Зростання пояснюють зміною механізму нарахування допомоги: після завершення програми гуманітарного розміщення до виплат включили компенсацію витрат на житло. При цьому кількість одержувачів скорочується: у грудні минулого року допомогу отримували 44 200 родин, роком раніше — 46 200, а два роки тому — 53 200. За перший рік повномасштабної війни було виплачено 8,7 мільярда крон.
Умови надання допомоги поступово посилюють. Підтримка доступна лише домогосподарствам із доходами нижчими за прожитковий мінімум та визначеними витратами на житло, за відсутності заощаджень. Якщо працездатні дорослі протягом п’яти місяців після прибуття не працевлаштовуються, розмір виплат обмежується рівнем прожиткового мінімуму. Особи з інвалідністю або тяжкими захворюваннями можуть отримати підвищену допомогу — після індивідуальної оцінки їхнього стану.
Частина урядовців критикує систему, вважаючи, що нею можуть зловживати. Водночас колишній міністр праці Маріан Юречка відкидає такі закиди. За його словами, Чехія запровадила сувору й мотивуючу модель підтримки, яка не інтегрує біженців у стандартну систему соціальної допомоги. Він наголосив, що виплати для вразливих категорій покривають лише базові потреби та є значно нижчими за середні доходи чеських сімей. Також Юречка зазначив, що більшість дорослих українців у Чехії працюють.
Особи з тимчасовим захистом мають вільний доступ до ринку праці. За даними профільного відомства, у січні 297 700 із 366 600 українських працівників працювали без потреби в додатковому дозволі, інші мали робочі карти. Для порівняння: у січні минулого року таких працівників було 237 000, роком раніше — 208 700, а в січні 2023-го — 184 400. Ще до початку повномасштабної війни, у січні 2022 року, без дозволу працювали 85 400 українців із загальної кількості 198 500.
Згідно з економічною стратегією уряду, у Чехії нині працевлаштовані близько 210 000 біженців. Міністр праці Алеш Юхелка заявив, що країна відчутно залежить від їхньої роботи, зокрема у сферах будівництва, охорони здоров’я та соціальних послуг.
Раніше Міністерство праці оприлюднило змодельовані розрахунки щодо витрат на підтримку біженців і доходів від їхньої економічної активності. До видатків віднесли гуманітарні виплати, медичні та освітні послуги, витрати на проживання й міжнародну допомогу. Доходи формувалися за рахунок податкових надходжень, ПДВ, акцизів і соціальних внесків. Починаючи з третього кварталу 2023 року, надходження перевищують витрати. За перші три квартали минулого року обсяг підтримки становив 11,5 мільярда крон, тоді як доходи — 23,2 мільярда.
Прем’єр-міністр Андрей Бабіш у середині січня назвав оприлюднені результати "повним обманом". Він заявив, що уряд і надалі публікуватиме статистику щодо біженців і бюджетних витрат, однак відмовиться від підготовки прогнозних моделей виплат.
Раніше ми писали, що Міністерство закордонних справ Чехії планує скоротити витрати на гуманітарну допомогу за кордон більш ніж утричі.
