Коли у 2014 році Росія окупувала Крим, Кремль подавав це як одну з головних геополітичних перемог Володимира Путіна. Однак сьогодні півострів дедалі більше перетворюється на стратегічно вразливий регіон, який створює для Москви нові військові та логістичні проблеми.
Про це пише The Wall Street Journal.
За оцінкою видання, масштабне застосування Україною безпілотників, які щодня завдають десятки ударів по військових і логістичних об'єктах, суттєво ускладнило функціонування транспортної та енергетичної інфраструктури Криму. Це відбувається саме під час туристичного сезону, який традиційно має важливе значення для економіки півострова.
"Загострення ситуації в Криму, що має для Путіна не лише стратегічне, а й символічне значення, створює для України додаткові можливості для тиску", – зазначає WSJ.
Водночас журналісти наголошують, що погіршення ситуації на півострові ще не означає готовності Кремля до переговорів.
Професор Чиказького університету Костянтин Сонін вважає, що російське керівництво не очікувало такого розвитку подій.
"Очевидно, що Путін не був готовий до такого сценарію й зараз намагається знайти відповідь", – зазначив він.
За даними видання, протягом останнього року Кремль отримував від військового командування надто оптимістичні оцінки перебігу війни, що вплинуло на рішення продовжувати наступальні дії на Донбасі. Водночас швидкий розвиток українських безпілотних технологій дозволив Києву поставити під загрозу логістичне забезпечення Криму.
Виконавчий директор литовського Центру геополітики та безпеки Лінас Коялас зазначає, що саме Крим, який Кремль вважав символом своїх досягнень, нині став одним із найуразливіших напрямків.
"Росіяни не очікували, що через чотири з половиною роки після початку повномасштабної війни саме Крим стане головною проблемою. Але зараз ініціатива перебуває на боці України", – сказав він.
За останні тижні українські сили уразили низку важливих об'єктів на півострові, серед яких мости, залізнична інфраструктура, паливні склади, поромні переправи, електростанції, портові споруди та паливозаправна техніка.
Заступниця голови Центру оборонних стратегій Аліна Фролова вважає, що такі удари мають чітку військову логіку.
"Це класична операція з ізоляції району бойових дій шляхом порушення всіх шляхів постачання. Такі дії зазвичай передують активнішим військовим операціям. Зараз Крим фактично перебуває у стані майже повної ізоляції", – пояснила вона.
Навіть окремі російські військові експерти визнають, що після витіснення Чорноморського флоту із Севастополя та стрімкого розвитку українських далекобійних дронів утримувати Крим стало значно складніше.
Директор російського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов зазначив, що нарощування українських можливостей рано чи пізно мало призвести до подібної ситуації.
"Було лише питанням часу, коли це створить для нас серйозні проблеми. І цей момент настав", – визнав він.
При цьому, як зазначає WSJ, під час нинішньої кампанії Україна поки що не завдає ударів по Керченському мосту, залишаючи можливість для виїзду цивільного населення та туристів із півострова.
Тим часом ситуація в окупованому Криму продовжує погіршуватися. За повідомленнями місцевих жителів, окупаційна адміністрація припинила продаж пального цивільному населенню на автозаправних станціях. Через дефіцит бензин дедалі частіше купують на нелегальному ринку, де його реалізують за значно вищими цінами, ніж до запровадження обмежень.
У ніч на 27 червня в російському Волгограді пролунали вибухи. Місцеві Telegram-канали повідомляли про ракетну атаку та пожежу на одному з оборонних підприємств. Згодом факт удару підтвердила і влада Волгоградської області.
