Останніми днями Україна зіткнулася з несподіваними обмеженнями у використанні військових терміналів Starlink. Українські посадовці припускають, що президент США Дональд Трамп міг доручити Ілону Маску обмежити доступ українських військових до супутникового зв’язку. Водночас ці підозри наразі не мають підтвердження.
Про це пише The Wall Street Journal.
На думку видання, ситуація свідчить про поглиблення розбіжностей між Вашингтоном і Києвом на тлі спроб Трампа домогтися завершення війни Росії проти України.
За останній час американський президент виступив на підтримку домовленості щодо російського дизельного пального, зажадав від Володимира Зеленського залишити посаду та оголосив про енергетичне перемир’я між Росією й Україною. Однак Москва майже відразу продовжила атаки.
Такі кроки викликали обурення в Україні та занепокоєння серед американських союзників. Водночас у Республіканській партії посилюються суперечки щодо зовнішньої політики Трампа напередодні проміжних виборів до Конгресу.
Республіканець Браян Фіцпатрік, конгресмен від Пенсильванії, заявив, що ситуація потребує негайного вирішення. За його словами, якщо з’ясується, що американська влада справді обмежила швидкість доступу українських військових до Starlink, Конгрес готовий вжити заходів.
Фіцпатрік попередив, що спроби послабити українські оборонні можливості матимуть наслідки. Серед можливих кроків він назвав призупинення фінансування федеральних відомств, причетних до запровадження таких обмежень.
Побоювання щодо припинення обміну розвідданими
У Білому домі заявили, що Трамп та його команда й надалі прагнуть відігравати конструктивну роль у завершенні війни між Росією та Україною. Там також висловили сподівання на укладення мирної угоди.
За словами високопосадовців з України та Європи, проблеми з доступом до супутникових терміналів виникли після попереджень про можливе припинення американської розвідувальної підтримки або продажу озброєння Києву. Водночас представники США заперечують, що Вашингтон висував такі погрози.
Українські посадовці та європейські партнери критикують підхід Трампа до мирного врегулювання. Вони переконані, що для припинення війни необхідно посилювати тиск на Москву, а не вимагати поступок від Києва.
На їхню думку, економічні послаблення з боку США можуть дати Кремлю додаткові ресурси для фінансування війни та продовження бойових дій.
Як загострився конфлікт між Трампом і Зеленським
За інформацією WSJ, напруженість між двома президентами посилилася під час вересневих контактів у Нью-Йорку, куди Зеленський прибув на саміт ООН. На той момент Україна продовжувала стримувати російські війська на фронті, а попередні зустрічі українського лідера з Трампом, зокрема під час липневого саміту НАТО, давали підстави сподіватися на подальшу співпрацю.
Однак під час розмови Трамп почав наполегливо розпитувати Зеленського про українські удари по російських нафтопереробних заводах. Атаки на енергетичну інфраструктуру Росії є частиною стратегії Києва, спрямованої на скорочення доходів Москви, які використовуються для ведення війни.
За оцінками енергетичних експертів, основним чинником зростання цін на енергоносії став конфлікт в Ірані. Водночас кампанія українських безпілотників завдала значної шкоди російській нафтопереробній галузі. Як зазначають аналітики, внаслідок атак було виведено з ладу від 40% до 50% нафтопереробних потужностей Росії.
За даними видання, після розмови Трампа із Зеленським американська сторона приблизно шість разів зверталася до України із закликами припинити удари по російських нафтопереробних підприємствах.
Київ, зі свого боку, заявляв про готовність підтримати взаємне енергетичне перемир’я. Однак, оскільки Росія не погодилася дотримуватися таких домовленостей, українська сторона продовжила атаки.
Упродовж наступного місяця невдоволення Трампа діями Зеленського посилювалося. Американський президент був стурбований використанням Україною можливостей, пов’язаних зі США, для ударів по російському енергетичному експорту. На його думку, такі операції могли негативно позначитися на американських споживачах.
Переговори в Маямі та угода щодо дизельного пального
На початку жовтня українські та європейські представники прибули до Маямі, щоб провести переговори з двома ключовими помічниками Трампа — його зятем Джаредом Кушнером і спеціальним посланцем США Стівом Віткоффом. Зустріч 9 жовтня була присвячена пошуку нових пропозицій щодо завершення війни, які могли б прийняти як Україна, так і Росія.
Однак під час шестигодинних переговорів Кушнер і Віткофф повідомили, що Трамп розглядає можливість укладення з Москвою угоди щодо дизельного пального. Ця заява, за даними WSJ, стала несподіванкою для українських та європейських посадовців.
Під час зустрічі американські представники також наполягали, щоб Україна та її європейські партнери підготували новий пакет пропозицій для Росії з метою просування мирного процесу.
Того самого дня Трамп провів приблизно 90-хвилинну телефонну розмову з Путіним, після якої оголосив про домовленість щодо дизельного пального. Заява викликала обурення серед кількох республіканців у Конгресі, які звернулися до Білого дому.
За словами критиків домовленості, вона фактично принесла Москві вигоду без відповідних поступок з її боку. Вони також поставили під сумнів її відповідність закону 2022 року, який обмежує імпорт російських енергоносіїв до США та передбачає попередні консультації з Конгресом.
Після повідомлень українських військових про припинення роботи Starlink на терміналах, які рухаються зі швидкістю понад 160 км/год, стало відомо про два суттєві наслідки для оборонних можливостей України.
