Можлива зустріч президента США Дональда Трампа, російського диктатора Володимира Путіна та лідера Китаю Сі Цзіньпіна на полях саміту АТЕС у китайському Шеньчжені може мати небезпечні геополітичні наслідки. Зокрема, три лідери потенційно можуть визнати так звані "ключові інтереси" одне одного у відповідних регіонах світу.

Про це пише Financial Times.

За оцінками журналістів, під час переговорів може йтися про взаємне врахування російських претензій щодо України та китайських планів стосовно Тайваню. Водночас Москва й Пекін можуть запропонувати Трампу підтримку в питаннях, пов'язаних з Іраном, або сприяти досягненню домовленостей, які американський президент зможе представити як економічний успіх для США.

Однак перспективи укладення конкретних угод залишаються невизначеними. Формат і організація зустрічі, на думку видання, не надто сприяють досягненню масштабних домовленостей. Тому її головним результатом може стати не політичний прорив, а символічна спільна фотографія трьох керівників.

Для Путіна така світлина стала б підтвердженням того, що Росія й надалі залишається серед провідних світових держав, попри міжнародну ізоляцію через війну проти України. Для Сі Цзіньпіна вона могла б символізувати успіх його курсу на "велике відродження китайського народу". Трамп же отримав би можливість продемонструвати власний міжнародний вплив і зміцнити політичні позиції після невдалих для нього проміжних виборів у США.

Однією з тем, яку американський президент прагне винести на обговорення, є ядерне роззброєння. Попри глобальне значення цього питання, Пекін наразі не демонструє зацікавленості в таких переговорах. Причина полягає в тому, що Китай активно збільшує свій ядерний арсенал, який поки поступається за масштабами американському та російському.

У Financial Times також застерігають від прямих історичних паралелей між можливою зустріччю трьох лідерів і Ялтинською конференцією 1945 року. На той час ситуація у світі була принципово іншою: радянська армія фактично наближалася до перемоги над нацистською Німеччиною, а Сполучені Штати перебували приблизно за пів року від застосування першої атомної бомби.

Нині ж жоден із трьох лідерів не має настільки сильних позицій, щоб одноосібно визначати майбутнє інших країн. Після понад чотирьох років повномасштабної війни Путін не зміг досягти вирішального успіху на сході України. Сі Цзіньпін досі не знайшов способу встановити контроль над Тайванем, а США не досягли перемоги над Іраном.

Саме тому, підсумовує видання, сучасна геополітична ситуація суттєво відрізняється від повоєнного устрою 1945 року. Навіть об'єднавшись за столом переговорів, Вашингтон, Москва та Пекін не можуть безперешкодно диктувати свої умови решті світу.

Одним зі сценаріїв подальшого розвитку війни Росії проти України є ескалація після 3 січня 2027 року, коли в США почне роботу новий Конгрес. Йдеться передусім про посилення російських атак після дипломатичного загострення.