Росія нарощує виробництво нової крилатої ракети "Бандероль" і в перспективі може застосовувати до чотирьох таких боєприпасів на добу.
Про це повідомив радник міністра оборони України Сергій (Флеш) Бескрестнов.
За його словами, російський план виробництва передбачає випуск близько 120 ракет щомісяця, що теоретично дозволяє здійснювати до чотирьох запусків щодня. Водночас експерт припускає, що підприємство поки не вийшло на заплановані обсяги.
Бескрестнов зазначив, що "Бандероль" може запускатися як із повітряних носіїв, так і, ймовірно, із реактивної системи залпового вогню "Торнадо". За його словами, діаметр ракети — близько 30 сантиметрів — може свідчити про її адаптацію до різних типів пускових платформ.
Наразі основним носієм ракети є безпілотник "Оріон". Експерт пояснив, що використання великих ударних БПЛА безпосередньо над лінією фронту або в українському тилу виявилося малоефективним через їхню вразливість до засобів ППО. Саме тому російські військові застосовують "Оріони" для запуску ракет із власної території. Крім того, вже проводилися випробування запусків "Бандеролі" з вертольота Мі-8.
За інформацією Бескрестнова, ракета оснащена осколково-фугасною бойовою частиною ОФБЧ-150 із приблизно 50 кілограмами вибухової речовини. За потужністю її можна умовно порівняти з ударним безпілотником типу "Шахед", оснащеним посиленою бойовою частиною.
Заявлена дальність польоту ракети становить до 500 кілометрів, хоча наразі найбільша зафіксована дистанція її застосування — близько 300 кілометрів.
Під час польоту "Бандероль" зазвичай рухається на висоті від 400 до 2000 метрів, а перед ураженням цілі знижується приблизно до 200 метрів. Також ракета здатна активно маневрувати — для розвороту їй достатньо близько 2,5 кілометра.
Як зазначив експерт, наведення здійснюється за допомогою супутникової навігації, водночас ракета має автономну систему навігації, хоча й залишається вразливою до засобів радіоелектронної боротьби.
Підсумовуючи оцінку нової російської розробки, Бескрестнов охарактеризував "Бандероль" як відносно недорогу крилату ракету з невеликою бойовою частиною, яка не має принципово нових технологічних рішень, але може становити додаткову загрозу завдяки можливості масового виробництва.
Раніше ми писали, що російська армія змінила стратегію використання ударних безпілотників сімейства «Герань», дедалі частіше розподіляючи між різними модифікаціями окремі бойові завдання.
