Російський диктатор Володимир Путін може бути готовим повернутися до переговорів щодо завершення війни проти України, однак поки немає підтверджень, що Москва справді налаштована на компроміс.
Про це пише оглядач Девід Ігнатіус у статті для The Washington Post, аналізуючи результати зустрічі представника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа з російським керівництвом у Санкт-Петербурзі 21 жовтня.
За словами автора, попри суперечливі сигнали з боку Кремля, дипломатичні контакти останніх днів можуть свідчити про певне просування в напрямку мирного врегулювання. Вперше за тривалий час США, європейські держави, Україна та Росія, схоже, отримали спільну основу для обговорення можливого припинення війни.
Москва заявляє про готовність до переговорів
Помічник Путіна Юрій Ушаков після зустрічі з Віткоффом повідомив, що Росія готова відновити тристоронні переговори за участю України та США в листопаді. За його словами, серед ключових тем буде формування системи безпеки для обох країн після завершення бойових дій.
Американська сторона також демонструє стриманий оптимізм. За інформацією джерел Ігнатіуса, учасники дипломатичного процесу сподіваються досягти певних результатів до початку зими.
Віткофф і Джаред Кушнер, який долучився до зустрічі дистанційно, представили Путіну пропозиції, напрацьовані в Осло за участю президента України Володимира Зеленського та представників провідних європейських держав.
Водночас автор наголошує: готовність Кремля брати участь у діалозі ще не означає готовності поступатися. Путін може бути зацікавлений у переговорах не лише через перспективу завершення війни, а й через останні рішення адміністрації Трампа, зокрема відтермінування запровадження нових санкцій проти Росії.
Післявоєнна безпека Європи — серед ключових тем
За оцінкою Ігнатіуса, американські представники намагаються вийти з дипломатичного глухого кута, розширивши порядок денний. Окрім припинення бойових дій, сторони обговорюють гарантії безпеки для України та Росії, а також перспективи економічної взаємодії після війни, зокрема в енергетичній галузі.
Путін, який ще до повномасштабного вторгнення просував ідею створення нової архітектури безпеки в Європі, схоже, виявив інтерес до такого формату обговорень.
США та європейські партнери наразі працюють над ширшою концепцією багатосторонніх переговорів. Очікується, що вона передбачатиме механізми реагування Заходу на можливу нову агресію проти України. Водночас у документі можуть врахувати й заявлені Москвою безпекові інтереси, хоча конкретні умови поки не оприлюднені.
Головна мета цієї ініціативи — сформувати систему стримування, яка не дозволить відновити масштабну війну на європейському континенті.
Європа побоюється поступок Кремлю
Попри активізацію дипломатії, європейські країни зберігають занепокоєння через агресивну політику Росії та її гібридні операції. Водночас, на думку оглядача, баланс сил у Європі поступово змінюється на користь західних союзників.
Посилення НАТО після вступу Фінляндії та Швеції, український опір російській армії та активізація європейських програм переозброєння створюють додаткові можливості для стримування Москви. Європейські держави дедалі більше прагнуть самостійно забезпечувати власну безпеку, не покладаючись виключно на військові ресурси США.
Як зазначає Ігнатіус, дипломатична ініціатива збереглася навіть після десяти днів напружених суперечок між Трампом і Зеленським. Велика Британія, Франція, Німеччина, Польща та Фінляндія продовжили підтримувати американські посередницькі зусилля, а український президент, попри розбіжності з Вашингтоном, підтвердив готовність працювати над мирними пропозиціями.
«Ми підтримаємо пропозиції щодо припинення вогню, завершення війни, вирішення питань енергетичного й інших секторів, а також гуманітарні ініціативи», — заявив Зеленський.
Чи справді Путін хоче завершити війну?
Додатковим сигналом під час зустрічі стало звільнення американця Стівена Габбарда, якого російська влада засудила за участь у війні на боці України. Цей крок став важливою подією для його родини та міг розглядатися як дипломатичний жест Кремля на адресу Трампа. Однак сам по собі він не свідчить про реальне просування до миру.
Головний ризик полягає в тому, що Москва може використовувати переговори для затягування часу, створюючи враження готовності до компромісу без наміру відмовлятися від своїх максималістських вимог.
Ігнатіус наголошує: остаточні висновки щодо намірів Кремля можна буде зробити лише після початку запланованих на листопад переговорів за участю України, США та Росії.
Наразі дипломатична активність створює обережні підстави для оптимізму, однак реальний результат залежатиме від конкретних дій сторін. Якщо Путін зрештою відмовиться від мирного процесу, відповідальність за зрив переговорів буде значно легше визначити, підсумовує оглядач.
Вас може зацікавити: Трамп прагне розділити світ із Путіним і Сі Цзіньпіном – Клінтон попередила про небезпеку для Європи
