Попри спроби режиму Віктора Орбана перешкоджати допомозі Україні, новий уряд Будапешта буде змушений обирати шлях співпраці, аби відновити власну економіку та отримати доступ до заморожених субсидій ЄС. Для України це означає відносну фінансову стабільність на 2026–2027 роки, яка також підкріплюється рекордними золотовалютними резервами Нацбанку.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Експерт наголосив, що готовність Петера Мадяра до співпраці продиктована насамперед прагматичними інтересами Угорщини, яка потребує європейських коштів.
"Від Петра Мадяра вже є офіційні заяви про те, що він не буде блокувати 90 млрд для України, готовий до співпраці... Він має на увазі те, що Європейський Союз у свій час при Орбані, заблокував планові кошти з загального бюджету ЄС для Угорщини. І от Мадяр зараз, безумовно, хоче в першу чергу, щоб були розблоковані ці кошти ЄС для Угорщини. У Мадяра немає іншого виходу, як виконати оці всі 27 умов тому що він не отримує далі оцих загальних 35 млрд євро, які в різні роки по різних програмах були заблоковані ЄС для Угорщини", — пояснив Новак.
Експерт додав, що затримки з виділенням коштів не пов’язані безпосередньо з Угорщиною, а є наслідком складних бюрократичних і юридичних процедур у самому Європейському Союзі.
За його словами, спочатку ЄС розглядав можливість використання заморожених російських активів, однак через юридичні труднощі перейшов до варіанту фінансування з загального бюджету. Саме тому процес погодження став тривалішим. Політичне рішення про виділення коштів уже ухвалене наприкінці минулого року, і зараз триває етап формального оформлення та процедурного затвердження.
Новак наголосив, що хвилюватися щодо реального надходження 90 млрд євро Україні не варто, адже ці кошти політично гарантовані та будуть виплачені в кілька траншів у 2026–2027 роках. Він також підкреслив, що ці ресурси можуть бути використані як для покриття бюджетного дефіциту, так і для зміцнення золотовалютних резервів Національного банку України.
"У Національному банку України зараз рекордні золотовалютні резерви — близько 55 млрд доларів. Таких резервів у нас не було навіть близько, навіть у найкращі мирні роки. У нас найкращі мирні роки НБУ мав резерви 20–21 млрд доларів. Державний бюджет виконується, його витратна стаття. От де ви тут бачите якісь фінансові суперпроблеми чи тим більше катастрофи, про які говорять там наші доморощені так звані експерти, які нагнітають оцю обстановку", — підкреслив голова Комітету економістів.
Економіст пояснив, що політичні зміни в Угорщині важливі передусім у контексті європейських процедур і єдності ЄС. Нове керівництво, за його словами, буде змушене виконувати умови Євросоюзу, які включають як підтримку України, так і дотримання санкційної політики щодо Росії. Це пов’язано з економічною залежністю Угорщини від фінансування ЄС, без якого країна не зможе підтримувати стабільний рівень економіки та соціальних стандартів.
Також він нагадав, що Європейський Союз уже ухвалив стратегічний курс на повну відмову від російських енергоносіїв: від нафти — у найближчий рік, а від газу — до 2027 року. Тому, на його думку, Угорщина не матиме реальної альтернативи, окрім як дотримуватися цієї спільної політики.
"ЄС вже офіційно прийняли графік остаточної і повної відмови від російських енергоносіїв. Згідно з цим графіком, уже цього року ЄС відмовляється від російської нафти, а у 2027-му — остаточно від російського газу. Всі країни ЄС будуть виконувати цю загальну політику... І в Угорщини немає іншого виходу, як слідувати позиції ЄС", — підсумував Новак.
"Апостроф" повідомляв, що Міністерство фінансів України повідомило, що перший перегляд програми розширеного фінансування (EFF) заплановано на червень 2026 року. У разі успішного виконання умов Україна зможе отримати транш у розмірі $686 млн.
Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що очікує від чинного очільника уряду Віктора Орбана скасування вето на кредит Європейського Союзу для України у розмірі €90 млрд.
Умовою для такого кроку є відновлення постачання нафти через трубопровід "Дружба".
Euractiv із посиланням на джерела писало, що Брюссель звертається до країн "Великої сімки" з вимогою достроково виділити свої частки в межах кредиту на €45 млрд.
