Іран сьогодні перебуває на межі політичного перевороту і для Дональда Трампа такий сценарій може обернутися великим геополітичним виграшем: разом із трансформаціями у Венесуелі це здатне суттєво послабити позиції Китаю в енергетиці та глобальній політиці.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
"Іран сьогодні, як ніколи, близький до повалення режиму. Є велика кількість ситуацій, коли захоплені окремі міста, де фактично немає чинної влади, де силовики переходять або на бік повсталих, або отримують відсіч. І це теж важливий момент, бо раніше такої відсічі не було і, власне кажучи, ця відсіч усе частіше має збройний характер", — зазначив експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Вперше до протестів масово долучилися торговці, які традиційно вважалися опорою режиму. Це свідчить про об’єднання різних соціальних груп, які раніше не діяли спільно. Основний удар спрямований по Корпусу вартових Ісламської революції, який давно перетворився не просто на силову структуру, а на фактичний центр влади в країні.
Політолог зазначив, що адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість прямої допомоги повсталим, зокрема через логістичні канали в Іракському Курдистані. Потенційне повалення режиму в Тегерані стане для Вашингтона стратегічним "джекпотом", який дозволить нейтралізувати вплив Китаю та Росії в регіоні.
"Для Дональда Трампа був би дуже класний момент перевернути стіл на Близькому Сході. Бо якщо в Ірані буде встановлений режим, дружній до Сполучених Штатів, разом із Венесуелою Трамп фактично отримає джекпот з точки зору впливу на Китай. Іран був фактично країною, через яку Китай міг прямо впливати на ситуацію на Близькому Сході", — пояснив аналітик.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За словами Леонова, у Вашингтоні розглядають різні варіанти дій — від ударів по ключових силових структурах режиму до можливого постачання зброї повсталим.
Експерт також підкреслив, що крах іранського режиму означатиме остаточну втрату Росією статусу глобального гравця. Після падіння режимів Асада в Сирії та Мадуро у Венесуелі Тегеран залишається останнім великим союзником Москви за межами пострадянського простору.
"Втрата Ірану буде означати, що Росія схлопується в регіональну державу. Фактично вона втрачає можливості прямого впливу на інші частини континенту. Сирія була потрібна для того, щоб ця логістика була безперебійною. І зараз для Китаю це питання теж є достатньо принциповим. Бо якщо Китай не може захистити Венесуелу та Іран, то потрапить у дуже складну ситуацію", — резюмував експерт.
Леонов додав, що у разі падіння нинішнього режиму в Ірані можливий прихід до влади сил, орієнтованих на спадкоємця шаха — Резу Пехлеві. Символом протестів уже став прапор шахського Ірану.
Масові протести в Ірані
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня через різке зростання інфляції, а тепер спрямовані на повалення режиму аятоли Алі Хаменеї, верховного лідера Ірану. Іранські державні ЗМІ повідомляли про застосування бойових набоїв проти демонстрантів, що призвело до того, що вони назвали "масовими жертвами".
В Ірані під час масових протестів та зіткнень загинуло понад 500 людей, серед яких – учасники демонстрацій та співробітники силових структур. Ситуація загострилася через погрози Тегерана атакувати американські об'єкти у відповідь на можливе втручання США, а президент Дональд Трамп заявив про підготовку варіантів дій щодо ісламської республіки.
Іранська влада задіяла військові засоби радіоелектронної боротьби, щоб майже повністю заблокувати роботу супутникового інтернету Starlink, яким користувалися учасники протестів під час відключень мережі в країні.
Президент США Дональд Трамп вивчає стратегічні варіанти військового втручання в Іран у відповідь на масові вбивства учасників антиурядових протестів. За даними джерел CNN, жоден із планів не передбачає введення наземного контингенту, а обговорення зосереджені на застосуванні високоточних повітряних ударів по об’єктах служб безпеки, відповідальних за репресії.
Головна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас готується запровадити нові санкції проти Ірану після того, як уряд країни намагався придушити масові протести, що призвело до сотень загиблих.
Міністерство закордонних справ України звернулося до міжнародної спільноти з проханням активізувати тиск на керівництво Ірану у зв’язку з насильством проти власного населення та підтримкою російської агресії.
Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що влада Ісламської Республіки не має наміру поступатися учасникам протестів, яких він охарактеризував як "вандалів" і "диверсантів".
Reuters із посиланням на іранського посадовця повідомляє, що в Ірані під час масових протестів і сутичок, що тривають з 28 грудня, загинули близько 2 тисяч людей, зокрема співробітники силових структур.
Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву, у якій закликало офіційний Тегеран відмовитися від силових методів, поважати право громадян на мирні зібрання та виконати вимоги протестувальників.
14 січня Трамп пообіцяв вжити "дуже рішучих заходів" у разі, якщо іранська влада почне страчувати антиурядових протестувальників.
Британія посилила санкції проти Ірану через придушення протестів.
Глава дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що наразі неможливо передбачити, чи призведуть масові протести в Ірані до падіння чинного режиму. Водночас вона наголосила на необхідності подальшої підтримки іранського громадянського суспільства з боку ЄС.
