Україна вже виконала значну частину вимог Угорщини щодо нацменшин, однак Будапешт і надалі використовує це питання як інструмент політичного тиску на євроінтеграцію Києва. Жорстка риторика нового угорського прем’єра може свідчити про продовження курсу Віктора Орбана, попри спроби сторін вийти з багаторічної кризи у відносинах.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів кандидат політичних наук, професор Державного університету "Київський авіаційний інститут", президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
Експерт зазначив, що питання угорської нацменшини на Закарпатті давно перебуває у центрі політичної риторики Будапешта. За його словами, ще за прем’єрства Віктора Орбана Угорщина висувала Україні низку вимог, частина з яких мала відверто нереалістичний характер і суперечила Конституції України.
"Ну, тобто давайте чесно скажемо, він шантажував Україну десь нереальними вимогами, що, по великому рахунку, давало йому в тому числі і певні електоральні бали і підживлювало його антиукраїнську риторику", — зазначив Буряченко.
Політолог підкреслив, що Україна вже пішла на серйозні кроки назустріч Угорщині. Зокрема, під час повномасштабної війни було ухвалено закон про нацменшини, який врахував значну частину претензій Будапешта щодо освіти, мовного питання та культурних прав угорської громади.
"Багато всього цього було не просто проговорено на міждержавному рівні, а воно було вже імплементовано в двадцять другому-двадцять третьому роках. Ну, тобто це вже під час повномасштабної війни проти Російської Федерації для стабілізації наших двосторонніх взаємовідносин", — пояснив експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він зазначив, що нинішній угорський прем’єр Петер Мадяр дедалі частіше повторює риторику Орбана, заявляючи про можливість блокування переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. На думку експерта, така позиція є "поганим початком перезавантаження відносин" між країнами.
"Зараз же ми бачимо, що Мадяр почав, чесно кажучи, іти дорогою Орбана, тому що його заяви стосовно того, що Угорщина може блокувати прийняття Європою кластерів нашої європейської інтеграції, якщо ми не підемо на всі умови, по суті дублюючи зараз вимоги Орбана, — це поганий початок перезавантаження наших двосторонніх взаємовідносин. Все ж таки мені видається, що заяви Мадяра в цьому відношенні занадто різкі", — підкреслив професор.
Експерт наголосив, що частина вимог колишнього прем’єра Орбана, зокрема щодо культурної автономії чи квотного представництва у Верховній Раді без виборів, є абсолютно неприйнятними під час війни, оскільки вони можуть призвести до внутрішньої дестабілізації в Україні.
На його думку, майбутня зустріч Президента України Володимира Зеленського з Петером Мадяром може допомогти стабілізувати ситуацію та перевести діалог у більш конструктивне русло. Водночас він переконаний, що Україна не піде на вимоги, які можуть створити внутрішню дестабілізацію або суперечити закону.
"Заяви Мадяра в цьому відношенні занадто різкі. Все ж таки мені видається, що зустріч, яку він пропонував реалізувати в червні на території Закарпаття з Президентом України Володимиром Зеленським, має стабілізувати наші позиції і зробити риторику нового прем’єр-міністра Угорщини набагато конструктивнішою і реалістичнішою", — зазначив професор.
Експерт також звернув увагу, що жорстка позиція Будапешта може подобатися окремим країнам ЄС, які й без того скептично ставляться до швидкого вступу України до Євросоюзу.
Буряченко наголосив, що шлях України до ЄС буде значно складнішим, ніж здається зараз, адже після відкриття переговорних кластерів Києву доведеться окремо домовлятися з кожною країною-членом Євросоюзу щодо ратифікації вступу. Експерт також підкреслив, що самі представники угорської громади в Україні рідко заявляють про системні порушення своїх прав, а тому нинішня риторика Будапешта виглядає радше політичною маніпуляцією.
За словами експерта, українське суспільство після досвіду анексії Криму не підтримає жодних ідей культурної чи політичної автономії для окремих регіонів. Саме тому Київ намагатиметься шукати компроміс із Будапештом, але без поступок, які можуть загрожувати внутрішній стабільності держави.
"Апостроф" повідомляв, що Президент Угорщини Тамаш Шуйок відхилив заклик нового прем'єр-міністра Петера Мадяра піти у відставку до кінця травня.
Нагадаємо, що 13 квітня переможець парламентських виборів Петер Мадяр закликав чинного президента Тамаша Шуйока залишити посаду.
Після своєї присяги очільника уряду 9 травня Мадяр зустрівся із Шуйоком і закликав президента "мати сміливість" піти у відставку через його неспроможність протистояти помилкам колишнього кабінету міністрів Віктора Орбана.
Bloomberg писало, що прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр відкриває колишній офіс Віктора Орбана для публіки з метою демонстративного відходу від символів правління свого попередника та перегляду високовартісних будівельних проєктів навколо Будайського замку.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про виявлення подрібнених документів і передвиборчих матеріалів партії Фідес у будівлі колишнього Міністерства будівництва та транспорту, яка нині входить до структури Офісу прем’єр-міністра країни.
