Німеччина та Велика Британія не погодилися з критикою Пентагону на адресу України через далекобійні удари по російській території. Представники обох країн наголосили, що такі операції послаблюють військовий потенціал Росії та є частиною права України на самооборону.
Про це 17 листопада повідомило Reuters за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», яке відбулося в Брюсселі.
Причиною дискусії стала заява заступника міністра війни США з питань політики Елбріджа Колбі. Він висловив сумнів у результативності українських атак на нафтову інфраструктуру, склади та інші об’єкти в глибині Росії. На його думку, такі удари не наближають завершення війни, а навпаки, можуть посилювати готовність російського суспільства до подальшого опору.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус категорично не погодився з такою оцінкою. Він назвав недоречною критику українських ударів по стратегічних об’єктах, які Росія використовує у військових цілях.
Натомість німецький міністр закликав звернути увагу на систематичні російські атаки проти української енергетичної та комунальної інфраструктури.
«Замість того щоб критикувати це, нам варто критикувати й обговорювати терористичні удари, яких щоночі й щодня завдають по об’єктах енергетики, водо- й теплопостачання в Україні. Це свого роду тероризм», — заявив Пісторіус.
Його позицію підтримав міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг. Він зазначив, що українські далекобійні атаки сприяють послабленню військових можливостей Владіміра Путіна, дають Україні додатковий час і допомагають зберігати життя.
Свою позицію щодо ударів по російській території озвучив і міністр оборони України Євгеній Хмара. За його словами, українські операції стали відповіддю на хвилю російських атак, яка розпочалася в жовтні. Серед прикладів українських ударів він згадав атаку на Кримський міст, побудований Росією.
«Я хочу, щоб Російська Федерація отримала чіткий сигнал: на кожен удар, якого вони завдадуть по нашій території, ми відповімо вдвічі або втричі сильніше. І ми маємо право захищатися», — наголосив Хмара.
Він також повідомив, що у 2027 році Україна має намір більш ніж утричі збільшити можливості для завдання далекобійних ударів.
Водночас Елбрідж Колбі, виступаючи в штаб-квартирі НАТО у Брюсселі, застеріг від надмірної уваги до таких операцій. Він заявив, що публічне обговорення далекобійних атак часто зосереджується на їхньому видовищному характері, тоді як їхній реальний вплив на перебіг війни, за оцінкою американської сторони, залишається обмеженим.
Окремо представник Пентагону розкритикував атаки на об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема склади маркетплейсу Wildberries. На його переконання, такі дії можуть посилювати рішучість російського суспільства та створювати передумови для подальшої ескалації з боку Кремля.
При цьому Колбі визнав, що Україна не повинна мати обмежень у можливостях захищатися. Однак він наголосив, що американська підтримка має передусім сприяти зміцненню оборони, утриманню лінії фронту та створенню умов для просування українських військ.
Дискусія продемонструвала певні розбіжності між США та європейськими союзниками щодо підходів до ведення війни. Після припинення американського фінансування постачання зброї Україні за президентства Дональда Трампа європейські країни та Канада взяли на себе значну частину відповідальності за забезпечення Києва озброєнням.
Засідання у форматі «Рамштайн» відбулося на тлі посилення російських повітряних атак на українську цивільну інфраструктуру та підготовки країни до зимового періоду. Одним із ключових питань зустрічі стало збільшення військової допомоги Україні для протидії російській агресії.
Вас може зацікавити: Sky News: між США та Європою поглиблюється розкол через далекобійні удари України по РФ