У суботу, 3 жовтня, у Латвії розпочалося голосування на парламентських виборах. Влада може залишитися в руках чинного прем’єр-міністра Андріса Кулбергса, який послідовно підтримує Україну.
Про це повідомляє агенція Reuters.
Виборчі дільниці працюють із 8:00 до 20:00, перші результати очікуються ввечері, а остаточні — після опівночі. До Сейму, парламенту Латвії, обирають 100 депутатів на чотирирічний термін.
Політична конкуренція та позиції партій
Водночас глибока політична фрагментація може ускладнити процес формування нового уряду.
Опитування громадської думки свідчать, що лідирує центристський "Об’єднаний список" Кулбергса, який набирає близько 14 відсотків голосів. Його ключовим суперником є проросійська партія "Суверенна влада".
Раніше прем’єр закликав продовжувати надання Україні "всього необхідного" для перемоги над Росією, обіцяв посилити протидронові можливості та зберегти оборонні витрати на рівні 5 відсотків від валового внутрішнього продукту — один із найвищих показників у Північноатлантичному альянсі (НАТО).
Противники Кулбергса наполягали на припиненні допомоги Україні та зосередженні на внутрішніх проблемах, зокрема вартості життя серед російськомовної меншини.
До парламенту також можуть пройти популістське угруповання "Латвія на першому місці" та ліва партія "Прогресивні", популярна серед молоді.
Здатність прем’єра сформувати дієву коаліцію залежатиме від результатів цих партій та подолання ними п’ятивідсоткового бар’єра.
Заходи безпеки та нові правила голосування
Вибори відбуваються на тлі зростання напруги у Балтійському регіоні. Латвійські виборці перебувають у стані тривоги після офіційних попереджень про можливу агресію Росії та регулярні вторгнення російських безпілотників у повітряний простір країн Балтії.
У березні парламент Латвії ухвалив закон, який передбачає ручний підрахунок голосів на цих виборах, щоб забезпечити прозорість та довіру до результатів.
Нагадаємо, днями Сейм Латвії ухвалив закон, згідно з яким громадські медіа країни зможуть створювати контент російською мовою лише у надзвичайних чи виняткових обставинах, а також для цілеспрямованого спростування дезінформації.
