У ніч на 24 вересня Росія застосувала проти України щонайменше 282 ударні БПЛА різних типів, з яких понад півсотні — реактивні. Атака не припинилася зранку: станом на 10:20 додалося ще понад 100 дронів. Основними напрямками стали Київщина та Одещина, також були застосовані балістичні ракети.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів начальник управління комунікації командування Повітряних сил Юрій Ігнат.
За його словами, більшість запущених цієї ночі безпілотників — класичні "Шахеди" з двигунами внутрішнього згоряння. Водночас зафіксовано значну кількість реактивних дронів. Атака тривала хвилями і станом на ранок не завершилася.
"Це в нас було застосовано 282 ударних БПЛА різних типів, це в нас туди ж і "Бандеролі" там віднесли попередньо, тому що дуже оперативна інформація, вона на ранок ще уточнюється, можуть бути певні зміни, але все ж таки ми бачили велику кількість знову ж таки сьогодні, більшість із них була звичайні "Шахеди" класичні з двигунами внутрішнього згоряння, як то кажуть, ну, а більше півсотні реактивних", — зазначив Ігнат.
Він додав, що після нічної атаки Росія не припинила запускати безпілотники. Нові хвилі рухалися переважно у напрямку західних регіонів, також під ударом залишалася Київщина. За словами Ігната, станом на 10:20 було зафіксовано ще 104 БПЛА.
Основними напрямками нічної атаки стали Київщина та Одещина. Крім безпілотників, Росія застосувала ракети, які рухалися балістичною траєкторією. Їхній тип наразі уточнюється, зокрема йдеться про можливе застосування "Кинджалів", "Іскандерів", "Цирконів" або інших ракет.
Ігнат зазначив, що масовані та тривалі атаки можуть бути спрямовані на виснаження української протиповітряної оборони. Йдеться не лише про витрату боєкомплекту, а й про навантаження на військових, які працюють під час тривалих повітряних атак.
"Тактика ворога - це є виснаження засобів ППО, виснаження нашого боєкомплекту, ну, і звісно, виснаження самих, ну, людей, виконавців безпосередньо, бо людина залишається все ж таки на першому місці", — пояснив він.
Ігнат зазначив, що Україна все ще має дефіцит зенітних і авіаційних ракет, тому подальше посилення протиповітряної оборони залежить, зокрема, від рішень щодо постачання та виробництва необхідного озброєння.
За його словами, восени та взимку на роботу ППО також можуть впливати погодні умови — підвищена хмарність і туманність. Україна прогнозує напрямки руху російських безпілотників і перекидає додаткові сили та засоби на потенційно небезпечні напрямки.
Він повідомив, що Україна продовжує розвивати альтернативні засоби боротьби з безпілотниками. Зокрема, йдеться про мобільні вогневі групи, роботизовані системи та дрони-перехоплювачі, які дають змогу знищувати "Шахеди" дешевшими засобами.
Ігнат підтвердив, що вже були успішні перехоплення реактивних БПЛА, однак наголосив на складності створення такого озброєння під час повномасштабної війни.
"Зараз ми бачимо, що дійсно були успішні перехоплювачі, перехоплення саме реактивних БПЛА, перехоплювачів, про що сказав президент, і не все так просто, як він сказав, тому що ми розробляємо зброю, яку ще ніхто ніколи не розробляв", — сказав Ігнат.
Він наголосив, що українські військові та виробники мають постійно адаптуватися до зміни тактики російських атак. За його словами, Повітряні сили співпрацюють із виробниками та науковцями, щоб швидше знаходити нові рішення для захисту повітряного простору.
"Апостроф" повідомляв, що у ніч на 24 вересня Росія атакувала Україну ракетами "Циркон", балістичними ракетами та 282 ударними безпілотниками. Основними напрямками удару були Одещина та Київщина. Станом на 08:00 сили протиповітряної оборони збили або подавили 227 цілей.
