Застосування російськими окупантами балістичних ракет "Іскандер" із касетним спорядженням по українських містах має на меті спричинення максимальних жертв серед цивільного населення та рятувальників.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів головний редактор видання Defense Express Олег Катков.
За словами Каткова, головна особливість касетної бойової частини полягає в тому, що вона містить велику кількість невеликих суббоєприпасів.
Експерт пояснив, що такі боєприпаси переважно мають уламкову дію та призначені для ураження живої сили. Однак під час застосування російських ракет проти українських міст вони становлять безпосередню загрозу для цивільних мешканців.
За словами Каткова, касетна бойова частина балістичної ракети є контейнером, що містить десятки окремих суббоєприпасів. На відміну від моноблочної осколково-фугасної ракети, яка завдає руйнувань у точці влучання, касетна бойова частина розкривається на висоті від 900 до 1500 метрів і розсіює дрібні елементи на площі орієнтовно 400 на 400 метрів.
"Мова йде про те, що ракета є фактично контейнером, ну його бойова частина є контейнером, який містить велику кількість окремих так званих суббоєприпасів невеликих за розміром, за масою, але які мають зазвичай більше осколковий ефект і вони росіять значні площі. Вони призначені, якщо говорити військовою термінологією, для ураження живої сили противника. У випадку, коли російська федерація терористичними ударами б'є по Києву, то мова йде звісно про намір убивати цивільних", — пояснив експерт.
Катков зазначив, що противник також застосовує тактику подвійних ударів: спочатку випускає моноблочну балістичну ракету, а через 20–40 хвилин завдає удару касетним "Іскандером", щоб уразити рятувальників і медиків, які прибули на місце події.
За словами експерта, уламки касетних суббоєприпасів зазвичай не здатні пробити стандартні стіни багатоквартирних будинків. Однак це не означає, що перебування у квартирі повністю убезпечує від наслідків такого удару.
Катков наголосив, що після оголошення загрози балістичного удару цивільним, які перебувають далеко від укриття, може не вистачити часу, щоб дістатися до нього до прильоту ракети.
"Якщо мова йде про стандартні стіни багатоквартирних будинків, то зазвичай уламки від касетних суббоєприпасів пробити не можуть. Тут важливо, коли оголошується загроза балістична і якщо не в укритті, то шансів до нього дістатися поки вона долетить дуже мізерні", - скзав він.
Катков додав, що час на реагування під час балістичної загрози вкрай обмежений. Тому можливість вчасно дістатися до укриття залежить насамперед від того, наскільки близько воно розташоване.
Експерт пояснив, що порівняно з північнокорейськими ракетами KN-23 чи ракетами від комплексу С-400 (48Н6ДМ), які мають значне відхилення, "Іскандер" є точнішим озброєнням. Проте під час ударів по густонаселених містах для окупантів головною метою залишається залякування та знищення цивільного населення.
"Для більшості, хто просто не поряд з укриттям, можливість реагування на загрозу балістичного озброєння, коли воно вже в повітрі, мінімалістична для цивільного населення. Мені здається, що рашистам у більшості випадків абсолютно все одно: Київ для них сам по собі є містом, і ураження Києва, знищення цивільного населення вже саме по собі є метою", — сказав він.
Катков вважає, що під час атак на Київ російські війська не завжди обирають конкретний об'єкт як основну ціль. На його думку, саме ураження столиці та цивільного населення може бути самостійною метою таких ударів.
"Апостроф" повідомляв, що уночі Росія завдала удару балістичною ракетою "Іскандер" із касетною боєголовкою К5 по історичному центру Києва.
