Кремль використовує закриття пунктів пропуску та демонстративне нарощування військової активності поблизу країн НАТО як інструмент психологічного тиску на Захід.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів політолог Сергій Таран.
За його словами, закриття пунктів пропуску на кордоні з європейськими країнами є насамперед елементом психологічного тиску. Росія намагається створити враження підготовки до можливих провокацій проти країн Балтії та Фінляндії, щоб перевірити єдність Північноатлантичного альянсу.
Експерт зазначив, що Кремль не обов'язково готується до масштабного вторгнення, однак не можна виключати прикордонних провокацій або спроб захоплення невеликих населених пунктів із розрахунком перевірити готовність НАТО до колективної відповіді.
"Це не означає, що Росія готує велику окупацію, тому що кадрів в нас немає, але цілком можливі прикордонні провокації. Можливо захоплення одних там невеличких населених пунктів, на, наприклад, на кордоні з країнами Балтики чи тій же самий Фінляндії лише для того, щоби дочекатись відсутності відповідної дії з боку НАТО і таким чином розвалити політично НАТО серед них. Для цього не потрібна велика окупація. Для цього треба лише почекати, щоби у випадку провокації Північно-Атлантичний Альянс не зумів діяти одночасно рішуче і з єдиною позицією", — зазначив Таран.
Політолог звернув увагу, що Росія відкрито нарощує військову інфраструктуру поблизу кордонів із країнами НАТО, зокрема у напрямку Фінляндії. За його словами, це також є частиною інформаційно-психологічної кампанії, покликаної змусити європейські держави більше зосереджуватися на власній безпеці, ніж на підтримці України.
Таран наголосив, що стратегічною метою Кремля залишається самоізоляція Росії. Чим складнішою стає внутрішня ситуація, тим сильніше влада намагається обмежити контакти громадян із зовнішнім світом.
"І чим гірше ситуація в Росії, тим більше Росія буде ізолювати себе від світу. Це такий собі сценарій Північної Кореї, коли треба максимально створити викривлену ілюзію про світ всередині країни для того, щоб зберегти режим", — сказав експерт.
За словами політолога, саме тому російська влада дедалі жорсткіше контролює інформаційний простір і поступово обмежує можливості громадян виїжджати за кордон.
Таран зазначив, що серед країн НАТО немає повної єдності щодо оцінки російської загрози. Найкраще небезпеку усвідомлюють Велика Британія, Франція, країни Балтії та Фінляндія, тоді як частина держав Південної Європи досі вважає війну віддаленою проблемою.
Він також звернув увагу на складну політичну ситуацію у США, яка тимчасово відволікає Вашингтон від питань європейської безпеки. Саме різні підходи всередині Альянсу, на його думку, заохочують Кремль до нових інформаційних і гібридних провокацій.
"Я не думаю, що Путін наважиться воювати навіть такими провокаціями, які передбачають захоплення територій країн — учасниць Північноатлантичного альянсу. Тому що це вже буде точка неповернення", — наголосив він.
Раніше ми повідомляли, що президент Фінляндії Александр Стубб підписав зміни до законодавства про ядерну енергетику, які скасовують чинну заборону на ввезення, транзит, транспортування та зберігання ядерної зброї у країні за визначених умов.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв відреагував на рішення фінської влади дозволити ввезення та зберігання ядерної зброї на території країни. Російський посадовець заявив, що такі дії призведуть до того, що Фінляндія стане ціллю для російських ядерних сил.
Фінські військові вранці у четвер, 2 липня, впроваджували тимчасові обмеження на польоти у повітряному просторі над східною частиною Фінської затоки через ризик появи безпілотників.
