Імовірність повномасштабного наступу з території Білорусі наразі залишається мінімальною через низьку боєздатність її армії та ризики внутрішньої дестабілізації режиму Олександра Лукашенка. Попри активне будівництво доріг і облаштування артилерійських позицій поблизу українського кордону, ці дії є частиною тривалої інформаційно-психологічної операції, спрямованої на розпорошення українських резервів і демонстрацію лояльності Кремлю.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів аналітик програми російських і білоруських студій Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Павло Радь.
Він підкреслив, що білоруська армія не готова до самостійних наступальних операцій стратегічного рівня, а досвід попередніх років свідчить про небажання військових брати участь у війні.
"Я думаю, що сценарій великої операції з території Білорусі зараз є дуже малоймовірним, через те, що білоруська армія не в тих кондиціях, аби бути здатною проводити такі великі наступальні операції. Це перший фактор. Другий фактор — те, що невідомо, як на це реагуватимуть білоруські військові, тому що в 22-му році були свідчення про те, що вони, в принципі, відмовлялися від виконання наказів і взагалі не були готові вступати у війну на боці Російської Федерації", — пояснив Радь.
Аналітик зазначив, що Лукашенко усвідомлює технологічну перевагу Збройних сил України та вразливість власної території. За словами експерта, білоруське керівництво отримало чіткі сигнали щодо наслідків будь-якої прямої агресії.
"Враховуючи той факт, що Україна має достатньо засобів ураження, а територія Білорусі не є великою, можна зрозуміти, що, в принципі, Збройні сили України можуть дістати до будь-якої точки в самій Білорусі і знищити будь-який об'єкт, який вважатимуть потрібним. Тому сценарій повторного наступу я поки би відкидав", — наголосив фахівець.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Радь також зазначив, що Росія продовжує використовувати Білорусь як інструмент тиску, змушуючи Мінськ імітувати військову активність. Це дозволяє створювати ілюзію загрози на північному напрямку без залучення значних сил.
"Не можна відкидати імовірність того, що режим Лукашенка спробує розіграти чергову інформаційно-психологічну операцію на кордоні для того, аби створити певну точку напруги і змусити українське командування перекидати частину сил на північ. Лукашенко відправив 2000 людей, і то вони знаходилися на відтяжці, подалі від українського кордону, тобто на відстані 30 км. Тому вони навіть до кордону не наближалися. І зрозуміло, для чого це робилося: з одного боку — продемонструвати лояльність Росії, з іншого — створити точку напруги і показати, що звідси теж є допомога", — зазначив аналітик.
Експерт не виключає, що білоруська влада і надалі використовуватиме демонстраційні та інформаційні кроки — зокрема перекидання обмежених сил, звинувачення України або дипломатичні демарші — для впливу на рішення Києва. Подібна тактика вже застосовувалася раніше і може повторюватися як елемент політичного тиску.
"Я думаю, що зараз, в принципі, може бути щось подібне: якісь звинувачення України в тому, що Київ запускає безпілотники по території Білорусі, можливо, дипломатичні демарші з викликом тимчасового повіреного України в Мінську, як це відбувалося у 24-му році, але без серйозних наслідків", — зазначив Радь.
"Апостроф" повідомляв, що президент України прокоментував ситуацію щодо можливого наступу з території Білорусі. Він застеріг від реалізації російських планів.
Білорусь продовжує системно нарощувати військову інфраструктуру, готуючи плацдарм для можливої ескалації з боку Російської Федерації. Попри відсутність масового прибуття російських військ на цьому етапі, режим Олександра Лукашенка готує полігони та мережі зв'язку, що свідчить про підготовку до тривалої війни.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв’ю російським пропагандистським медіа заявив про нібито можливу загрозу агресії проти його країни з боку Польщі, держав Балтії та України, а також пригрозив відповіддю із застосуванням усіх видів озброєння спільно з Росією.
