Переговори між Україною та Росією фактично зайшли в глухий кут, однак це не означає їхнього завершення — ключова проблема полягає не у форматі, а в змісті та умовах можливих домовленостей.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів політолог Володимир Фесенко.
За його словами, заява Сергія Лаврова про те, що переговори не є пріоритетом для Росії, фактично відображає реальну позицію Кремля — мирні домовленості ніколи не були для нього головною метою. Водночас позиція США, попри певне зниження уваги, не є тотожною російській: Дональд Трамп не відмовлявся від ідеї переговорів, але нині фокус Вашингтона зміщений на інші конфлікти, зокрема на Близький Схід.
"По-перше, я зазначу, що США не відмовлялися і не відмовляються від переговорів про завершення війни між Росією і Україною. Тому я не зовсім погоджуюсь, що позиції США і Росії однакові в цьому сенсі. Але те, що сказав Лавров, що для Росії мирні переговори не є пріоритетом номер один, ну так це він сказав щиру правду з російського боку. Вони ніколи не були пріоритетом для Росії", — зазначив Фесенко.
Фесенко наголошує, що проблема полягає не у форматі переговорів, а в їхній логіці. Якщо сторони знову обговорюватимуть ті самі питання, зокрема територіальні поступки щодо Донбасу, процес і надалі залишатиметься безрезультатним. Натомість, на його думку, ефективною могла б стати інша модель — спочатку досягнення припинення вогню, а вже потім перехід до ширших політичних домовленостей. Саме такий підхід зараз застосовують США у переговорах щодо Ірану.
Експерт також скептично оцінює ідею зміни посередника. Навіть якщо до процесу долучиться Китай, це не гарантує результату, адже позиція Росії не зміниться. Попри поширену думку про значний вплив Китаю на Кремль, Пекін наразі не має достатньої мотивації для припинення війни в Україні. На відміну від ситуації у Перській затоці, де під загрозою перебувають поставки нафти, війна в Європі приносить Китаю певні геополітичні дивіденди.
"Який інтерес у них у завершенні російсько-української війни? Навпаки, ця війна дала певні зиски Китаю. Внаслідок цієї війни Росія стала залежною від Китаю. Штати послабилися, на жаль, проявилась слабкість Європи. В цьому сенсі Китай виграв. Зацікавленості Китаю припиняти цю війну, на жаль, немає. Так що я кажу, проблема не в інформації, навпаки, зараз Путін зацікавлений якраз у домовленостях з Трампом", — сказав він.
Попри паузу в політичних переговорах, технічні контакти тривають: сторони домовляються про обміни полоненими та підтримують комунікацію за посередництва США. Водночас Росія, за словами Фесенка, намагається просувати ідею переговорів без участі України, тоді як Київ, навпаки, наполягає на форматі із залученням усіх сторін на найвищому рівні.
Щодо можливого виходу США з переговорного процесу, експерт вважає це малоймовірним, адже для Трампа це означало б політичну поразку. Втім, теоретично такий сценарій можливий, якщо американський президент втратить терпіння. У такому разі переговорний формат доведеться змінювати, залучаючи інші міжнародні сили, зокрема ЄС, Китай чи Організацію Об'єднаних Націй.
"Вихід саме Трампа з переговорного процесу буде означати поразку. Вони нічого не досягли. І Трампу про це будуть постійно згадувати: "Ти обіцяв завершити цю війну і ти цього не зробив. Значить ти виявився безпорадним". Путін може піти на поступки. Тут головне — тиснути не на нас, а на Путіна. От якщо американці це знову зрозуміють... ну тоді буде якийсь сенс з цих переговорів", — сказав він.
"Апостроф" повідомляв, що міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров повідомив, що Росія не розглядає переговори з Україною як першочергове завдання.
4 квітня президент Реджеп Таїп Ердоган підтвердив готовність Туреччини прийняти наступний раунд переговорів делегацій України, США та Росії.
17 квітня міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив готовність України до переговорів на рівні лідерів держав.
