США та Росія, ймовірно, виступлять проти початку міжнародних переговорів щодо обмеження автономних систем озброєння, здатних самостійно ухвалювати рішення про застосування сили. Така позиція може ускладнити досягнення домовленостей про міжнародне регулювання цієї технології.
Питання укладення юридично обов’язкової угоди щодо автономної зброї розглянуть під час зустрічі країн-учасниць Конвенції про конкретні види звичайної зброї, яка розпочнеться в понеділок у Женеві.
Про це повідомляє Reuters.
Учасники конференції мають визначити, чи варто розпочинати переговори про заборону або встановлення чітких правил використання летальних автономних систем озброєння (LAWS). Ініціативу підтримує більшість зі 128 держав, які є учасницями відповідної конвенції.
Водночас проти запровадження нових міжнародних обмежень виступають США, Росія та Ізраїль. Ці країни переконані, що чинних норм міжнародного гуманітарного права достатньо для регулювання застосування таких систем. Натомість керівництво ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста та Папа Римський неодноразово висловлювали занепокоєння через поширення автономної зброї та закликали встановити додаткові правила її використання.
Штучний інтелект змінює характер сучасної війни
США та Росія є одними з провідних виробників озброєння, а стрімкий розвиток штучного інтелекту значно прискорив створення військових систем, здатних діяти без безпосереднього втручання людини. Йдеться, зокрема, про безпілотники, наземних роботів, танки та підводні апарати.
Окремі види напівавтономного озброєння з використанням ШІ вже застосовувалися під час бойових дій в Україні, Судані та на Близькому Сході. Розширення можливостей таких технологій викликає дедалі більше етичних і безпекових питань.
«Машинам ніколи не можна дозволяти вирішувати, хто житиме, а хто помре на полі бою, але саме така антиутопічна реальність стрімко наближається», — заявила представниця Human Rights Watch Веріті Койл.
Правозахисна організація закликає держави скористатися конференцією для ухвалення конкретних рішень щодо контролю над автономними системами озброєння.
Активісти також попереджають, що такі технології можуть діяти непередбачувано, а помилки алгоритмів здатні призводити до загибелі людей.
Керівниця напряму регулювання військового штучного інтелекту у Future of Life Institute Анна Гегір наголосила, що повністю автономні системи вже перестали бути лише теоретичною розробкою. Вона звернула увагу на повідомлення про перші випадки їхнього застосування в Україні.
Future of Life Institute — американська неприбуткова організація, діяльність якої спрямована на зменшення ризиків, пов’язаних із розвитком передових технологій, зокрема штучного інтелекту.
Які позиції займають США та Росія
Вашингтон пропонує зосередитися на розробленні рекомендацій щодо використання автономного озброєння. Американська сторона наполягає, що наявні норми міжнародного права вже визначають допустимі межі ведення бойових дій.
Зокрема, США пропонують надати п’ятирічний мандат для переговорів щодо документа, який не матиме обов’язкової юридичної сили.
У Міжнародному комітеті Червоного Хреста з такою позицією не погоджуються. Там вважають, що чинне міжнародне гуманітарне право не повною мірою враховує специфічні загрози, які створюють автономні системи озброєння.
Росія поки офіційно не оприлюднила свою позицію напередодні зустрічі, однак раніше Москва виступала проти укладення юридично обов’язкової угоди. Крім того, російська сторона планує заперечувати проти виступу представника Європейського Союзу, який братиме участь у конференції як спостерігач.
Анна Гегір припускає, що Вашингтон і Москва намагатимуться домогтися пом’якшення підсумкового документа. За її словами, подібна ситуація вже виникала у вересні під час роботи над текстом, присвяченим автономній зброї та потенційним наслідкам її застосування.
Які варіанти домовленостей розглядають країни
Попри розбіжності, учасники конференції ще можуть досягти компромісу до кінця тижня. Наразі обговорюють кілька можливих форматів майбутньої домовленості: юридично обов’язкову угоду, документ рекомендаційного характеру або комбінований варіант, який передбачатиме обидва підходи.
Головуючий на зустрічі запропонував надати країнам дворічний мандат для переговорів щодо юридично обов’язкового протоколу.
Своєю чергою, Велика Британія, Німеччина та Франція підтримують початок переговорного процесу, однак пропонують не визначати заздалегідь, чи матиме майбутній документ обов’язкову юридичну силу.
Результати зустрічі в Женеві можуть стати важливим кроком у формуванні міжнародних правил використання автономної зброї, адже розвиток військового штучного інтелекту дедалі більше випереджає темпи створення механізмів його правового контролю.
Читайте також: Китай проти США: як ШІ змінює співвідношення сил у кібербезпеці