Президент України Володимир Зеленський виступив із жорсткою промовою на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, піддавши критиці Європу за нерішучість, повільну реакцію та недостатню готовність протистояти російській агресії. Оцінюючи цей виступ у колонці для The Telegraph, журналістка Ліза Хаселдайн зазначає, що український лідер має підстави для таких закидів.
Зеленський нагадав, що ще рік тому з трибуни Давоса закликав європейські країни навчитися самостійно захищати себе. Однак, за його словами, за цей час Європа так і не змогла перейти від гучних заяв до системних і рішучих дій.
Президент звернув увагу на те, що європейські лідери часто говорять про стратегічне майбутнє континенту, водночас уникаючи складних рішень у теперішньому. У результаті, як зазначив Зеленський, принципи справедливості поступаються короткостроковим політичним інтересам.
За його оцінкою, допомога, яку Європа надавала Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії, часто була запізнілою та недостатньою. Він також розкритикував розрив між риторикою і практичними діями, коли жорсткі заяви щодо санкцій, оборони та відповідальності Кремля не завжди супроводжуються відчутними результатами.
"Новий світовий порядок неможливо збудувати лише на словах", — наголосив президент.
Одним із найгостріших моментів промови стало порівняння дій Європи з кроками США. Зеленський зазначив, що американська адміністрація змогла завдати удару по так званому "тіньовому флоту" Росії та обмежити ключові фінансові потоки її воєнної машини, тоді як російська нафта й надалі транспортується поблизу європейських берегів.
Він також звернув увагу на вибірковість міжнародного правосуддя, зазначивши, що західні суди притягують до відповідальності окремих авторитарних лідерів, тоді як Володимир Путін досі уникає покарання.
На тлі дискусій щодо майбутньої ролі США в НАТО Зеленський поставив під сумнів здатність Європи діяти автономно в питаннях безпеки. За його словами, Альянс значною мірою спирається на переконання, що Сполучені Штати завжди втрутяться у критичний момент.
"А що, якщо цього не станеться?" — запитав він європейських партнерів.
Ліза Хаселдайн зауважує, що дехто може вважати таку риторику недоречною з огляду на масштаб фінансової, військової та дипломатичної підтримки України з боку ЄС із 2022 року. Водночас, на її думку, після років постійних закликів і необхідності буквально "виборювати" допомогу, слова Зеленського виглядають виправданими.
Президент також нагадав про обіцянки, які Європа давала Україні ще до початку повномасштабної війни, зокрема щодо членства в ЄС і НАТО. Частина з них, за його словами, була відкладена, а частина — фактично не виконана, попри заяви про підтримку України "стільки, скільки буде потрібно".
Як зазначає авторка, метою виступу Зеленського не було образити союзників. Йдеться радше про спробу вивести Європу зі стану самозаспокоєння, який, на його переконання, створює передумови для нових криз. "Український президент говорить це не для того, щоб завдати болю своїм європейським партнерам, а щоб розбудити їх. Якщо йому не вдасться бути почутим, навряд чи це зможе зробити хтось інший", — підсумовує Хаселдайн.
Водночас критика Зеленського викликала стриману реакцію з боку окремих європейських посадовців. Зокрема, міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні назвав закиди несправедливими. За його словами, Європа зробила все можливе для підтримки України на політичному, фінансовому та військовому рівнях. "Я вважаю, що така промова не є коректною", — заявив він журналістам у кулуарах Італо-німецького бізнес-форуму.
Останні події у США викликали неоднозначну реакцію в Москві: з одного боку, там сприймають дії президента Дональда Трампа як послаблення трансатлантичної єдності, з іншого — усвідомлюють нові ризики для власних позицій.
