Понад 1,5 млн звернень від ТЦК щодо розшуку військовозобов'язаних, які надійшли до поліції від початку року, відображають загальну кількість процедурних запитів, а не чисельність окремих осіб. Для розв'язання проблеми із залученням громадян до виконання військового обов'язку законодавці готують ініціативи щодо обмеження прав для тих, хто ухиляється від мобілізації.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат від фракції "Слуга народу" Володимир Крейденко.
За його словами, питання розшуку військовозобов'язаних залишається одним із ключових у сфері мобілізації. Він наголосив, що держава має забезпечити справедливість між громадянами, які виконують військовий обов'язок, і тими, хто намагається його уникнути.
"Перш за все треба розуміти, що 1,5 млн - це не 1,5 млн людей. Це система, скоріш за все, питання, декілька разів ТЦК ТСП звертаються до поліції щодо ситуації, щодо розшуку, і все це вкладається в усі 1,5 млн статистики", — зазначив нардеп.
Крейденко підкреслив, що правоохоронці працюють за чітко визначеним алгоритмом, фіксуючи дані про осіб у базах та доправляючи їх до ТЦК у разі виявлення. Водночас він звернув увагу на те, що особи, які не оновили дані чи не з'явилися за повісткою, наразі продовжують безперешкодно користуватися банківськими картками та купувати майно. У зв'язку з цим у парламенті розробляють додаткові юридичні механізми впливу.
"Говорити про те, що якісь додаткові механізми впливу на людей, які досі на п'ятому році повномасштабного вторгнення не оновили свої дані, не прийшли по повістці до районного там ТЦК ТСП, міського ТЦК ТСП, то відповідно вони мають бути, вони розробляються. І я переконаний, що найближчим часом такі ініціативи з'являться на розгляді парламенту", — розповів народний депутат.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він додав, що подібні обмеження покликані відновити справедливість стосовно військовослужбовців, які тривалий час перебувають на передовій, проте додаткові функції не повинні перекладатися на Національну поліцію.
Водночас депутат закликав не називати всіх громадян із неоновленими даними ухилянтами. За його словами, кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації настає за наявності відповідного умислу та інших юридичних складових, тоді як в окремих випадках може йтися лише про адміністративне правопорушення.
"Ми розуміємо, що також не можна огульно називати всіх людей, які не оновили свої дані, ухилянтами чи людьми, які, ну, спеціально ухиляються від призову, бо законодавча є юридична відповідальність за ухиляння, якщо є мотив, якщо є відповідні складові, це вже розслідує поліція, і такі справи є. І є адміністративна відповідальність, це коли людина технічно, фізично десь опустила якийсь момент, щось не підготувала, щось не надала і, відповідно, має за це штраф", — пояснив він.
Крейденко також прокоментував випадки корупції у територіальних центрах комплектування. Він зазначив, що правоохоронці мають реагувати на факти отримання хабарів та незаконного сприяння ухиленню від мобілізації.
За його словами, проблема з незаконними послугами у ТЦК зберігається через наявність попиту з боку громадян та можливості для посадовців отримувати неправомірну вигоду.
Він додав, що зміни у роботі ТЦК та СП також необхідні. На думку депутата, Міністерство оборони має запропонувати суспільству та парламенту нову модель роботи територіальних центрів, яка дозволить зменшити корупційні ризики та зробити процес мобілізації більш ефективним.
"Безумовно, вони мають бути, вони мають бути свідомі, вони мають бути більш мотивовані, і різні підходи до саме процесу мобілізації дійсно потребують змін. Але я думаю, що це питання якраз знаходиться в площині Міністерства оборони, він має бути ініціатором цих змін, він має пояснити суспільству, народним депутатам України саме як це має функціонувати по-іншому, щоб нівелювати ту корупцію, про яку ви говорите, в ТЦК ТСП посадових осіб, які допомагають ухилятися від призову", - сказав він.
"Апостроф" повідомляв, що протягом 2026 року від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до Національної поліції надійшло понад півтора мільйона звернень щодо розшуку громадян, які ухиляються від мобілізаційного призову. Правоохоронці також розслідують зловживання у сфері мобілізаційних процесів, зокрема під час оформлення бронювання та ухвалення рішень військово-лікарських комісій.
