У Росії посилюються політичні репресії: за дев'ять місяців 2026 року суди винесли 459 вироків у справах про державну зраду, шпигунство та злочини проти державної безпеки. Влада сприймає альтернативну думку як загрозу режиму, а військові суди розглядають справи не лише військовослужбовців, а й цивільних, яких звинувачують за статтями про екстремізм.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла російська політична аналітикиня, головна редакторка порталу Author Empire Ольга Курносова.
За словами Курносової, переслідування політичних опонентів у Росії має історичне коріння та продовжує практики радянських часів. Вона зазначила, що російська влада сприймає будь-яку альтернативну думку як загрозу режиму, тому люди, які відкрито висловлюють незгоду з політикою Кремля, ризикують опинитися за ґратами.
"Тому це відома історія Радянського Союзу, і ця історія сьогодні путінської Росії цілком собі продовжується, як ми можемо бачити. Тому чому сьогодні політв'язні досить небезпечні для режиму? Тому що для Путіна важливо, щоб усі громадяни мали єдіну думку", - сказала вона.
Аналітикиня наголосила, що становище політичних в'язнів у російських установах ускладнюється відсутністю належної медичної допомоги, тортурами та побиттям. За її словами, до насильства можуть бути причетні й інші ув'язнені, які співпрацюють з адміністрацією колоній.
Курносова звернула увагу, що після змін до кримінального законодавства військові суди почали розглядати справи не лише військовослужбовців, а й цивільних, яких обвинувачують за так званими екстремістськими статтями.
"Якщо раніше військові суди судили і виключно військовослужбовців, то сьогодні військові суди судять усіх тих, хто йде за так званими екстремістськими статтями. І тому більшість громадян, які йдуть за статтями, пов'язаними з політичними, підпадають під так звані військові суди. І тому це так, це додаткове посилення тиску на політичних, які є сьогодні в Росії.", — пояснила вона.
За дев'ять місяців 2026 року російські суди винесли 459 вироків у справах про державну зраду, шпигунство та злочини проти державної безпеки. За словами аналітикині, це пов'язано як із наявністю громадян, які не підтримують війну проти України, так і із загальним посиленням репресій.
"Безумовно, і в середині Росії сьогодні є якась кількість громадян, які добре розуміють усю злочинність цієї війни, розв'язану Путіним. Однак будь-яка активність сьогодні — це практично держзрада з першого кроку. Ми можемо згадати сталінські роки, коли казали, що "у міру наближення до комунізму наростає класова боротьба". І саме цим виправдовували величезну кількість вироків. Та сама картина, яку ми можемо спостерігати і сьогодні", — сказала аналітикиня.
На думку Курносової, російська влада використовує звинувачення у злочинах проти державної безпеки як інструмент тиску на незгодних із політикою Кремля. Вона проводить паралелі між сучасними переслідуваннями та практиками радянського періоду, коли репресії виправдовували необхідністю боротьби з внутрішніми ворогами.
"Апостроф" повідомляв, що від початку окупації Криму Росія переслідувала 560 людей у межах політично вмотивованих кримінальних справ. Серед них 316 — представники кримськотатарського народу.
