У Вроцлаві ухвалили резолюцію із засудженням ксенофобії та нападів на українців. Це вже не перше подібне рішення польських органів місцевого самоврядування — раніше аналогічне звернення одноголосно підтримали у Сопоті. Такі кроки важливі на тлі антиукраїнської риторики, яку окремі політики використовують у передвиборчій боротьбі.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат від фракції "Європейська Солідарність", член комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький.
За його словами, побутові конфлікти між людьми в Польщі трапляються не лише за участю українців. Однак використання антиукраїнської риторики польськими політиками може сприяти поширенню ксенофобських настроїв.
Княжицький зазначив, що у Польщі перебуває близько мільйона українців, які приїхали після початку повномасштабного вторгнення, а також близько мільйона тих, хто проживав у країні раніше. Тому побутові конфлікти є неминучими, але вони не мають характеру масових нападів.
"Очевидно, що відбуваються побутові конфлікти, як ви самі згадали, відбуваються не лише з українцями, а й між поляками, поляками і білорусами. Оскільки антиукраїнська риторика почала звучати в передвиборчій політиці, то це діє на певних людей, особливо асоціальної поведінки, і дійсно, час від часу трапляються напади на українців, які не є масовими, зважаючи на велику кількість українців, які там є", — сказав Княжицький.
Княжицький пояснив, що резолюція Вроцлава сама по собі не встановлює покарання за напади на українців і не може безпосередньо запобігти злочинам. Її значення полягає у політичній позиції міської ради та зверненні до центральної влади й польського суспільства.
"Вроцлав не перший, Вроцлав не перше місце, першим місцем був Сопот, де одноголосно проголосували за звернення до вищих органів польської влади про засудження ксенофобії і нападів на українців. Ось тепер Вроцлав. Сподіваюся, що відбуватиметься це і в інших містах", — зазначив депутат.
Депутат наголосив, що такі рішення важливі насамперед для формування суспільних настроїв у Польщі. За його словами, окремі політичні сили можуть використовувати антиукраїнську риторику для здобуття підтримки на наступних виборах.
Народний депутат зауважив, що під час обговорення документ викликав суперечки у міській раді Вроцлава, оскільки опозиційні депутати намагалися додати до тексту питання щодо українських чоловіків призовного віку.
"Конфлікт виник з представниками опозиційних політичних партій, які хотіли додати до звернення заради власного піару і неприпустимість нападу на самих поляків і те, що щоб українські чоловіки служили. Це політична демагогія меншості, яка не пройшла. Тому, очевидно, ця демагогія існує, якби її не було, то не треба було приймати таких звернень, але більшість прийняла нормальне звернення, за що ми міській раді Вроцлава вдячні", — зазначив політик.
Княжицький зазначив, що, попри активізацію антиукраїнської риторики, значна частина польського суспільства продовжує підтримувати Україну. Депутат наголосив, що антиукраїнські сили намагатимуться використовувати відповідну тему у внутрішній політичній боротьбі.
Княжицький вважає, що Росія зацікавлена в погіршенні відносин між Україною та Польщею. За його словами, через Польщу проходить близько 80% автомобільних перевезень, тому Москва зацікавлена у створенні напруженості та блокуванні західного кордону України.
"Оскільки наші постачання і для збройних сил України, і для нашої економіки, особливо зараз, коли знищуються склади, відбувається через західний кордон. 80% автомобільних перевезень йдуть через Польщу. Тому Росія робить все, щоб збурити польське суспільство, перекрити для нас цей кордон і нас окупувати. А ми, як українці, повинні не дозволяти собі вирощувати оці антипольські настрої в нашому суспільстві, тому що Росія тільки зацікавлена в тому, щоб в нас росли антипольські настрої, в Польщі антиукраїнські, і ми стали врешті ворогами", — зауважив нардеп.
За його словами, поширення антиукраїнських настроїв у Польщі може мати серйозні наслідки для підтримки України з боку Європейського Союзу. Княжицький зазначив, що Росія зацікавлена у посиленні ультраправих та антиукраїнських сил у європейських країнах.
"Апостроф" повідомляв, що у Польщі стався конфлікт на ґрунті ксенофобії, внаслідок якого жінка напала на працівників і клієнтів українського закладу та пошкодила майно. Інцидент трапився в ніч із 12 на 13 серпня через спілкування українською та російською мовами.
У ніч із 9 на 10 серпня на Ринку у польському Вроцлаві жартівлива розвага з аніматором у костюмі ведмедя завершилася бійкою та побиттям чоловіка. Під час нападу з боку зловмисників лунали образи на адресу українців, хоча постраждалий, за даними очевидців, розмовляв польською мовою.
Польські заяви щодо української історичної пам'яті та постатей ОУН і УПА не повинні впливати на суверенне право України формувати власний пантеон героїв. Водночас Київ має активніше працювати з Польщею, щоб історичні суперечки не ставали інструментом внутрішньополітичної боротьби та не провокували антиукраїнські настрої.
