Україна продовжує адаптацію національного законодавства до стандартів Європейського Союзу, що є ключовою умовою для отримання фінансової підтримки від МВФ і реалізації програми Ukraine Facility. Попри необхідність наповнення бюджету для потреб Збройних сил, влада намагається знайти баланс між євроінтеграційними вимогами та захистом інтересів українських підприємців, які наразі не готові до високого податкового навантаження.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат України, член парламентського комітету з питань фінансів і митної політики Олексій Леонов.
За словами депутата, співпраця з МВФ є стратегічним маркером для всіх міжнародних партнерів України, від якого залежить надання кредитів та інвестицій. Серед ключових податкових ініціатив наразі розглядаються оподаткування цифрових платформ і міжнародних посилок вартістю до 150 євро.
"На сьогодні є дві найголовніші — це оподаткування на цифрових платформах, законопроект, який вже прийнятий Верховною Радою. Це оподаткування посилок до 150 євро, який ще розглядається, і оподаткування ФОПів ПДВ з лімітом більше ніж 4 млн грн. На сьогодні це питання відтерміновано. Наші підприємці поки що не готові до європейських податків, але вони готові до європейських стимулів розвитку бізнесу", — зазначив Леонов.
При цьому Міжнародний валютний фонд, за словами нардепа, є не загрозою, а партнером, який зацікавлений у фінансовій стабільності України та наповненні бюджету.
Окрему увагу депутат приділив питанню оподаткування міжнародних посилок. За його словами, від початку повномасштабної війни в Україну було ввезено товарів у таких відправленнях на суму близько 180 млрд грн, які фактично не оподатковувалися. Це створює нерівні умови для українських виробників, які змушені сплачувати всі податки та не можуть конкурувати з дешевшими імпортними товарами. У Європейському Союзі, зазначив він, такі посилки вже оподатковуються, тому запровадження аналогічної норми в Україні є логічним кроком.
"З початку повномасштабної війни з 22-го року на територію України було завезено майже на 180 млрд грн таких посилок. Тобто, якщо ви підприємець в Україні, який відкриває, наприклад, якесь виробництво, ви сплачуєте всі податки і ви не можете конкурувати, наприклад, з байером, який привозить товари з Китаю, які не оподатковуються. По-друге, це питання наповнення державного бюджету, а я нагадаю вам і телеглядачам, що всі гроші, які надходять до державного бюджету, сьогодні можуть використовуватись тільки на потреби Збройних сил України", — пояснив нардеп.
Леонов підкреслив, що запровадження ПДВ для ФОПів варто реалізовувати обережно і, ймовірно, вже після вступу України до ЄС. Він навів приклад розрахунків: потенційні додаткові надходження до бюджету від такого податку могли б становити близько 20 млрд грн, але втрати бізнесу через складність адміністрування можуть сягнути 80 млрд грн. Тому важливо знайти баланс між вимогами міжнародних партнерів і збереженням конкурентоспроможності українських підприємців.
"Одним з аргументів під час перемовин з МВФ зі сторони Міністерства фінансів було якраз те, що ми говорили, що якщо ми приймаємо цей законопроект, бюджет отримає 20 млрд, але експерти порахували втрати наших підприємців під час адміністрування цього важкого податку — вони будуть складати майже 80 млрд. Тобто де тоді вигода? Тому потрібно розуміти, що ми повинні зберегти інтереси наших підприємців, але не порушувати відносини з МВФ та отримувати цю фінансову допомогу", — підкреслив член профільного комітету.
Він додав, що шлях до членства в ЄС вимагатиме ухвалення майже 300 нових законів, включаючи повну реформу Митного кодексу. Головним завданням для Верховної Ради залишається розробка збалансованих норм, які дозволять бізнесу розвиватися та водночас забезпечуватимуть стабільні надходження до бюджету в умовах війни.
"Апостроф" повідомляв, що Україна очікує на перші надходження фінансової допомоги від Європейського Союзу в межах нового великого пакета підтримки. Кошти мають надійти у травні або червні 2026 року. Загальний обсяг допомоги на найближчі два роки становить €90 млрд, які розділять порівну на 2026 та 2027 роки.
