Українські виробники вдосконалюють безпілотники, здатні передавати сигнали між операторами та іншими дронами. Такі повітряні ретранслятори дають змогу керувати безпілотними апаратами на більших відстанях, підтримувати зв'язок у складній місцевості та протидіяти спробам російських військ заглушити сигнал.
Про це пише Business Insider.
Дрони-ретранслятори виконують роль повітряних передавальних станцій: вони приймають і передають команди керування, відео та розвідувальні дані. Перебуваючи між оператором і безпілотником, такі апарати допомагають підтримувати зв'язок там, де наземні антени не забезпечують достатнього радіогоризонту.
Ця технологія має особливе значення в умовах активного застосування засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Російські війська намагаються порушувати зв'язок між операторами та БпЛА, однак використання повітряних ретрансляторів може ускладнити глушіння сигналу. Водночас такі системи не є невразливими: противник може атакувати сам безпілотник, який забезпечує передавання даних.
Saker Scout адаптували для збільшення дальності роботи БпЛА
Українська компанія Twist Robotics переобладнала власний безпілотник Saker Scout для виконання функцій ретранслятора. Раніше цю платформу використовували для розвідувальних та ударних завдань.
Співзасновник і директор з інформаційних технологій компанії Ростислав Оленчин розповів Business Insider, що початкових можливостей Saker Scout не вистачало для окремих операцій на значній відстані. Тому виробник адаптував апарат для передавання сигналів між оператором та іншими безпілотниками.
За інформацією компанії, така модифікація дає змогу збільшити робочу дальність інших БпЛА більш ніж на 50 кілометрів. При цьому Saker Scout може застосовуватися й для інших завдань.
Як зазначив Оленчин, серійне виробництво цієї версії розпочалося у 2023 році. Він також наголосив на необхідності постійного вдосконалення безпілотних систем, оскільки технології ведення бойових дій швидко змінюються.
В Україні створюють різні моделі дронів для передавання сигналу
Розробкою повітряних ретрансляторів займається низка українських виробників. Одні компанії створюють спеціалізовані платформи, інші пристосовують для передавання сигналу безпілотники, які вже перебувають у виробництві.
Зокрема, Roboneers розробила модифікацію дрона Wardog, здатну нести ретрансляційне обладнання масою до трьох кілограмів. Компанія Skyriper випускає модель Skyriper-R Airborne Repeater, призначену безпосередньо для передавання сигналу.
До цього напряму також долучилася TAF Industries. За словами генерального директора компанії Володимира Зіновського, виробництво таких безпілотників розпочали минулого року у відповідь на запити військових підрозділів. Він зауважив, що ретранслятори поступово стають важливим елементом бойового застосування безпілотних систем.
На платформі Brave1 також звертали увагу на значення таких технологій для роботи БпЛА на великих відстанях і в місцевості, де рельєф перешкоджає стабільному зв'язку. Застосування ретрансляторів може істотно збільшити дальність передавання сигналу.
Ретранслятори допомагають підтримувати зв'язок в умовах роботи РЕБ
Російські війська використовують засоби радіоелектронної боротьби для придушення каналів керування безпілотниками, а також намагаються виявляти джерела сигналу, щоб завдавати ударів по операторах. За таких умов стабільний зв'язок стає одним із важливих чинників ефективності безпілотних операцій.
Дмитро "Лібер" Жлуктенко, колишній оператор БпЛА, який нині працює аналітиком із вивчення бойового досвіду в 413-му полку безпілотних систем "Рейд", розповів виданню, що українські військові широко застосовують ретранслятори для підтримання відносно стабільного радіозв'язку.
За його словами, для цього використовують як безпілотники з фіксованим крилом, так і дрони бомбардувального типу, які замість боєприпасів оснащують обладнанням для передавання сигналу. Окремі апарати можуть залишатися в повітрі протягом кількох годин, забезпечуючи зв'язок для інших безпілотних систем.
Подібні технології використовують Росія та США
Повітряні ретранслятори застосовують не лише українські військові. Російська армія також використовує такі безпілотники, зокрема для розширення можливостей ударних апаратів і їхнього проникнення на більшу глибину української території.
Власні рішення для збільшення дальності застосування БпЛА випробовують і Сполучені Штати. Зокрема, морська піхота США експериментувала з використанням гелікоптерів як платформ для запуску FPV-дронів, а також із передаванням керування безпілотниками вже після їхнього старту.
Ці підходи відрізняються від використання спеціалізованих повітряних ретрансляторів, однак мають спільну мету — забезпечити керування безпілотниками та отримання інформації від них на відстані, необхідній для виконання завдань.
За словами Ростислава Оленчина, українські розробники продовжують регулярно вдосконалювати свої системи. Нові типи техніки, безпілотників і функціональних можливостей, за його оцінкою, з'являються приблизно кожні два тижні.
Раніше ми писали, що російські ударні безпілотники "Ланцет", які на початку повномасштабної війни становили серйозну загрозу для українських військових, нині демонструють значно нижчу результативність.
