В Україні пропонують врегулювати використання приватних земель для будівництва фортифікаційних споруд та передбачити компенсацію їхнім власникам. Водночас законопроєкт потребує доопрацювання, зокрема щодо можливих зловживань із використанням земель у тилових регіонах.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Олег Синютка.
За його словами, фортифікації мають будуватися саме там, де це визначено військовою стратегією та тактикою. Водночас практика використання приватних і сільськогосподарських земель для таких потреб уже існує, але раніше часто не мала належного юридичного оформлення.
Синютка зазначив, що законопроєкт передбачає компенсацію у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі. Водночас, за його словами, економічна цінність різних земельних ділянок може суттєво відрізнятися, тому питання компенсації потребує зваженого підходу.
За словами депутата, держава має продемонструвати відповідальність перед власниками та бізнесом, але сама необхідність будівництва фортифікацій у період війни не повинна ставитися під сумнів.
Синютка зазначив, що власники земельних ділянок, які фактично не можуть ними користуватися через розміщення фортифікацій, можуть опинятися у складній фінансовій ситуації.
"І тоді дуже часто траплялось так, що власник цієї землі справді, з юридичної точки зору, дальше використовує, не отримує жодної компенсації і потрапляє в достатньо незручну фінансову ситуацію, бо він змушений платити за використання цієї землі. З іншого боку, звичайно, що з точки зору комерції ця земля не приносила жодних доходів", — пояснив депутат.
На думку Синютки, законодавчі зміни є необхідними, однак відповідні механізми мають застосовуватися передусім у районах, наближених до бойових дій.
Він застеріг, що поширення таких норм на всю територію України може створити можливості для зловживань з боку військових адміністрацій.
"Бо за таким правилом, якщо ми почнемо будувати десь на Закарпатті чи в Чернівцях, то я чомусь думаю, що тоді будуть можливі зловживання, коли керівництво військових адміністрацій, в разі, буде використовувати такі законодавчі норми не зовсім з точки зору військової потреби, військової необхідності", — наголосив Синютка.
Синютка наголосив, що документ має одночасно враховувати інтереси оборони та права власників землі. За його словами, військова необхідність повинна залишатися пріоритетом, однак держава також має забезпечувати недоторканність приватної власності.
"Я думаю, що це спільний інтерес. З одного боку, домінантою і прерогативою має бути військова складова, це очевидно. А з іншого боку, ми розуміємо, що має бути захист приватної власності, тому що ми країна, яка захищає основи демократії, а право приватної власності і непорушність права приватної власності є однією з базових основ демократії", — пояснив депутат.
Водночас він вважає, що законопроєкт з'явився із запізненням, адже відповідні правила мали бути чітко визначені ще раніше.
За словами депутата, рішення щодо розташування оборонних споруд має ухвалювати військове керівництво, оскільки відповідна інформація належить до документів з обмеженим доступом.
Він зазначив, що стратегічні та тактичні рішення мають перебувати у компетенції Генерального штабу та головнокомандувача ЗСУ, тоді як їхню реалізацію мають спільно забезпечувати Міністерство оборони та обласні військові адміністрації.
"Це є військове керівництво, є спорудження ліній фортифікації, тому що це належить до документів з обмеженим доступом. А з іншого боку, це рішення, яке приймає передусім можливо, воно і буде винесено на Раду національної безпеки і оборони, але це рішення, яке повинен прийняти Генеральний штаб на чолі з головнокомандувачем Збройних Сил України. Бо саме вони відповідають за тактику і стратегію оборони країни", — наголосив Синютка.
Він наголосив, що своєчасне створення оборонних споруд може допомогти зберегти життя військових та не допустити подальшої окупації українських територій.
"Апостроф" повідомляв, що Україна розширює механізм фіксації та відшкодування збитків, спричинених російською агресією, додавши дві нові категорії до Міжнародного реєстру.
