Розбудова військової інфраструктури в Білорусі та заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка про підготовку військ не свідчать про безпосередню підготовку нового наступу на Україну. Наразі це радше черговий інформаційно-психологічний виток, покликаний створити додаткову напругу та змусити Україну реагувати на білоруський фактор.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів військовий оглядач Василь Пехньо.
За словами оглядача, Білорусь уже не вперше використовує подібну тактику. Приблизно раз на пів року в інформаційному просторі з'являються повідомлення про розбудову військової інфраструктури, переміщення військ або підготовку нових підрозділів.
Пехньо зазначив, що раніше повідомлялося про будівництво артилерійських позицій та доріг до українського кордону. Нині ж ідеться про формування десантно-штурмової бригади та розбудову залізничної інфраструктури. На його думку, білоруський фактор може використовуватися Москвою як додатковий інструмент тиску та інформаційного впливу.
"Нічого дивного в цих спробах, в цій ескалації з боку Білорусі немає, тому що раз на півроку виймається білоруська карта, розігрується, починають махати дубинкою, шашкою, лякати, іпсошити, згадувати про те, що там готується військова інфраструктура", — зауважив оглядач.
Для України, за словами оглядача, нинішня ситуація значно більше схожа на інформаційно-психологічну операцію.
"Нам передчасно якось панікувати, створювати... Нам достатньо зараз росіяни роблять викликів і не просто інформаційного, психологічного, але й фізичного характеру, які спонукають нас до певної дестабілізації власного морального становища. Тому додатково ще посилювати це все фактором Білорусі я би різко не рекомендував, скажімо так, цього робити, наразі бандититися щодо цього. На це є відповідні органи, які контролюють ситуацію", — розповів спікер.
Пехньо вважає, що наразі немає підстав говорити про надзвичайно високу загрозу нового наступу з території Білорусі. За його словами, Україна має розвідку, яка відстежує переміщення військ та зміни військової інфраструктури.
"Найважливіше, чим ця інфраструктура буде наповнюватися. Тому що, якщо це будуть порожні колії, які ніколи по них нікого нічого не поїде, то це направлено виключно на менталочку українців. Якщо ж справді почнуться переміщення військ, ну, на це буде відповідним чином реагувати наше командування", — пояснив він.
За словами оглядача, для підготовки масштабної військової операції необхідна значна логістична інфраструктура. Саме тому за залізницею, артилерійськими позиціями, польовими шпиталями та іншими об'єктами необхідно стежити, однак робити висновки про наступ лише з факту їхнього будівництва передчасно. Пехньо також наголосив, що Білорусь значно відкритіша для спостереження, ніж Росія. Україна має можливості отримувати інформацію не лише через власну розвідку, а й через контакти з білоруською опозицією.
Експерт переконаний, що спроба наступу з території Білорусі сьогодні була б для росіян не просто помилкою, а самогубством. Зруйновані мости, розлогі річки Прип'ять та Дніпро, а також цілодобовий моніторинг дронами ускладнюють непомітне просування та створюють серйозні логістичні проблеми.
Зокрема, наступ із Білорусі на Чернігівщину або через район Чорнобиля потребував би подолання великих водних перешкод — Дніпра та Прип'яті. Крім того, українські дрони цілодобово контролюють значну частину можливих маршрутів.
Він наголосив, що у разі реального переміщення військ українська розвідка це зафіксує, а військове командування відповідним чином відреагує.
"Апостроф" повідомляв, що у Гомельській області Білорусі, поблизу села Якимівка, відбувається будівництво масштабного військового об’єкта, що передбачає появу залізничної інфраструктури, здатної приймати великі військові поїзди.
Нагадаємо, у Білорусі 26 серпня розпочався новий етап перевірки бойової готовності Збройних сил. Одну з артилерійських бригад центрального підпорядкування привели до повної бойової готовності, а окремі підрозділи мають мобілізувати та доукомплектувати до штатів воєнного часу.
