13 вересня — яке сьогодні церковне свято, історія, традиції та прикмети

У неділю, 13 вересня, Православна Церква України вшановує пам’ять святого священномученика Корнилія Сотника, єпископа. Цього дня також відзначають передсвято Воздвиження Чесного Хреста Господнього та пам’ять оновлення храму Воскресіння Христового в Єрусалимі. Святий Корнилій відомий як перший язичник, який прийняв християнство разом зі своєю родиною після проповіді апостола Петра. Його історія стала важливою подією для поширення християнської віри серед народів, які раніше не належали до юдейської традиції.

"Апостроф" розповідає, ким був Корнилій Сотник, а також які народні традиції, прикмети та заборони пов’язували з 13 вересня. 

Корнилій жив у I столітті в Кесарії Палестинській. Він був римським сотником — командиром військового підрозділу так званої Італійської когорти.

Попри те, що Корнилій був язичником і не належав до юдейського народу, у Діяннях апостолів його описують як побожну та милосердну людину. Він молився Богові та допомагав нужденним. Саме ці риси стали початком його шляху до християнської віри.

Одного разу, коли Корнилій молився у своєму домі, йому явився ангел. Він повідомив сотнику, що його молитви та милостиня почуті Богом, і наказав послати людей до Йоппії, щоб вони розшукали апостола Петра. Корнилій одразу виконав наказ.

У цей самий час апостол Петро перебував у Йоппії. Під час молитви він побачив видіння: з неба спустилося щось подібне до великого полотна, наповненого різними тваринами та птахами. Петро почув голос, який наказав йому не називати нечистим те, що Бог очистив.

Це видіння стало важливою частиною розповіді про відкриття християнської проповіді для язичників.

Коли посланці Корнилія прийшли до Петра, апостол вирушив разом із ними до Кесарії. Сотник зустрів його з великою повагою та запросив до свого дому, де вже зібралися його родичі та друзі.

Петро розповів присутнім про земне життя Ісуса Христа, Його хресну смерть, воскресіння та вчення. Під час проповіді Святий Дух зійшов на присутніх. Корнилій та його родина увірували й прийняли хрещення.

Так Корнилій став першим язичником, який увійшов до християнської громади разом зі своїм домом. Саме тому його історія займає особливе місце в книзі Діянь апостолів. 

Після хрещення Корнилій залишив військове життя і почав проповідувати християнство. За церковним переданням, апостол Петро поставив його єпископом.

Існують різні традиції щодо місця його єпископського служіння: одні джерела називають Кесарію, інші — місто Скепсис у Малій Азії. Саме в Скепсисі, за церковним переданням, Корнилій продовжував проповідувати Христа серед язичників.

З його діяльністю пов’язують навернення багатьох людей до християнства. Переказ розповідає, що Корнилій зруйнував язичницьке святилище Аполлона, після чого до християнської віри звернулися місцевий правитель та багато мешканців міста.

Зрештою Корнилій зазнав переслідувань і прийняв мученицьку смерть. Саме тому в церковному календарі його називають священномучеником — єпископом, який загинув за віру.

Його образ у християнській традиції особливо пов’язаний із милосердям, молитвою та відкритістю до істини. Історія Корнилія показує, що шлях до віри може починатися з простих речей — допомоги іншим, щирої молитви та прагнення жити по совісті.

Народні традиції 13 вересня

У народному календарі 13 вересня називали Корнилівим днем. Цей час припадав на перехід від літа до справжньої осені, тому багато традицій були пов’язані із завершенням польових робіт та збиранням останнього врожаю.

До цього часу намагалися прибрати з поля пізні овочі. Збирали буряк, моркву, ріпу, редьку та іншу городину, яка могла постраждати від перших заморозків.

Особливо уважно стежили за коренеплодами. Їх перебирали, просушували та закладали на зберігання. Те, що мало пошкодження, намагалися використати насамперед — господарі добре знали, що зіпсований овоч швидко може знищити частину запасів у погребі.

Вважалося, що після Корнилового дня город поступово «віддає» останній урожай. Тому залишати коренеплоди в землі надовго вже не радили.

Селяни також завершували підготовку комор, льохів та інших місць для зимового зберігання. Перевіряли зерно, сушили овочі, перебирали картоплю, готували запаси для худоби.

У деяких місцевостях цього дня пекли хліб або коржі з нового зерна. Перші продукти врожаю намагалися розділити з родиною та сусідами.

Окреме місце в народній традиції займала милостиня. Образ Корнилія, який ще до прийняття християнства допомагав бідним, сприяв тому, що цього дня особливо доброю справою вважали допомогу нужденним.

Можна було віддати частину продуктів сусідові, який потребував підтримки, нагодувати самотню людину або поділитися врожаєм.

Народні прикмети про погоду 13 вересня

Вересень уже давав перші підказки щодо того, наскільки швидко прийдуть осінні холоди. Наші предки спостерігали за рослинами, тваринами та небом.

• Якщо 13 вересня тепло і сонячно — осінь ще довго буде лагідною.
• Якщо цього дня йде дощ — чекали затяжної вологої осені.
• Якщо вранці багато роси — день буде ясним і теплим.
• Якщо журавлі вже відлетіли у вирій — зима може прийти рано.
• Якщо журавлі ще залишаються — осіннє тепло затримається.
• Якщо листя на березі швидко жовтіє — скоро прийдуть холоди.
• Якщо на горобині багато ягід — чекали холодної зими.
• Якщо павутиння літає над полями — осінь може бути сухою та теплою.
• Якщо мурахи активно готують мурашники до зими — незабаром очікували похолодання. 

Що не можна робити 13 вересня

Церква не встановлює спеціальних заборон на прибирання, прання, шиття чи іншу звичайну хатню роботу в день пам’яті Корнилія Сотника.

У народі цього дня радили не сваритися, не лихословити, не ображати інших і не відмовляти в допомозі людині, яка її потребує.

Особливо не схвалювали жадібності та байдужості до чужої біди. Це пов’язували з образом самого Корнилія, який ще до свого хрещення допомагав нужденним.

Не радили також хвалитися своїми статками, принижувати бідніших людей або демонстративно відмовлятися ділитися їжею.

Водночас твердження про категоричну заборону певної хатньої роботи, рукоділля чи інших побутових справ є народними забобонами, а не церковними правилами.

Що треба зробити 13 вересня

Цього дня добре відвідати храм і помолитися святому священномученику Корнилію Сотнику, просячи духовної сили, мудрості та здатності залишатися милосердними до інших.

Особливо доречно зробити добру справу для людини, яка потребує допомоги: передати продукти, допомогти літньому родичу, підтримати самотню людину або просто не пройти повз чужу біду.

Можна також провести час із родиною та подякувати за все, що вдалося зібрати й зберегти протягом року. 

Головний сенс дня Корнилія Сотника — у милосерді, відкритості до добра та готовності змінювати власне життя. Його історія нагадує, що людина може прийти до віри та духовного життя незалежно від свого минулого, а справжня побожність проявляється не лише у словах, а й у конкретній допомозі іншим.

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 11 вересня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.