Близько половини українців схиляються до думки, що справи в державі йдуть погано. На тлі затяжної війни, російських обстрілів і невизначеності щодо майбутнього суспільні настрої погіршуються, а одним із ключових відчуттів стає апатія. Водночас українці не готові погоджуватися на мир на умовах Росії.
Про це в інтерв’ю «Апострофу» розповів директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.
Як змінилися настрої українців
На початку повномасштабного вторгнення позитивно оцінювали напрям розвитку справ у країні 86% опитаних. Нині ситуація суттєво змінилася. За словами Антиповича, близько 50% респондентів схиляються до думки, що справи в державі йдуть погано.
Антипович зазначає, що тенденція до погіршення оцінок спостерігається приблизно протягом останніх одного-двох років. На настрої впливають тривала війна, постійні обстріли, проблеми з електропостачанням і невизначеність щодо майбутнього.
Особливо складною соціолог описує ситуацію в Києві, який регулярно стає ціллю російських атак. Водночас, наголошує він, напружені настрої характерні не лише для столиці, а й для інших регіонів.
Якщо ми про Київ, то він став основною ціллю для росіян. Відповідно, настрої тут — не скажу, що песимістичні, але доволі важкі. Людина не знає, що буде завтра: чи поїде вона на роботу, що їй робити без світла, якою буде зима. Очікування погіршуються.
Чому українці відчувають апатію
Соціолог називає апатію одним із головних слів для опису нинішнього стану українського суспільства. Люди зосереджуються на сьогоденні, менше планують майбутнє та не мають чітких позитивних чи негативних очікувань.
Людина закривається в собі, не має ні позитивних, ні негативних очікувань. Вона перебуває у сьогоденні й не думає про майбутнє. Це відображається на планах: що робити з дітьми, з бізнесом, як діяти далі. Тобто ми проживаємо цю війну щодня, і більше нічого. Це все, чого досягає Росія. Схиляння українців до миру на російських умовах не відбувається.
60% українців не вірять у перемир’я протягом найближчого року
Змінилися й очікування щодо завершення війни. Якщо рік тому понад половину опитаних вірили в можливість короткострокового перемир’я з Росією, то нині 60% не вважають, що воно може бути укладене протягом найближчого року.
За словами Антиповича, у довгострокові домовленості або стабільне припинення вогню з Росією абсолютна більшість не вірила ні раніше, ні тепер.
На початку повномасштабної війни частина українців сподівалася на її швидке завершення. З часом очікування змістилися від тижнів до років, а невизначеність стала частиною повсякденного життя.
Як українці бачать завершення війни
За словами Антиповича, близько 80% опитаних назвали переговорний процес бажаним способом завершення війни. Натомість лише 15–17% бачать шлях до її розв’язання виключно військовим способом — із поверненням до кордонів 1991 або 2022 року.
Соціолог наголошує, що готовність до дипломатичного шляху демонструють саме українці. Відповідно не можна сказати, що обстрілюючи міста, Росія схиляє українців до рішення сісти за стіл і говорити про параметри закінчення війни.
Нагадаємо, що КМІС провів опитування щодо того, як українці ставляться до парламентських фракцій.
