Рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського наприкінці 2025 року продемонстрував зростання порівняно з аналогічним періодом минулого року. Попри коливання показників протягом останніх місяців, зумовлені внутрішніми політичними подіями та міжнародною ситуацією, наразі главі держави довіряють 59% громадян, тоді як негативне ставлення висловлюють 35% опитаних.
Про це повідомляє Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
Згідно з даними соціологів, баланс довіри-недовіри до президента наразі становить +24%. Фахівці зазначають, що "в цілому за підсумками грудня рівень довіри до президента залишався без змін порівняно із ситуацією декілька місяців тому". Проте всередині останнього кварталу року спостерігалася значна волатильність настроїв. Зокрема, у листопаді довіра знижувалася до 49%, що дослідники пов’язують із резонансною інформацією про корупцію в енергетичній сфері, але вже в першій половині грудня показник зріс до 63% на тлі переговорів про мир.
У КМІС підкреслюють, що показники довіри є дуже динамічними та залежать від того, які питання домінують у суспільному дискурсі. Соціологи зазначають:
"Президент втратив близько 10 процентних пунктів довіри після оприлюднення інформації про корупцію в енергетиці, але далі на тлі міжнародної ситуації (перемовин щодо миру) ми бачимо черговий раунд «згуртування навколо прапора» і посилення довіри до президента".
Загалом пік підтримки Володимира Зеленського у 2025 році зафіксували на початку травня.
Дослідження також виявило відмінності у планах виборців залежно від ступеня їхньої довіри. Повністю довіряють главі держави 26% респондентів, і ця категорія здебільшого бажає бачити його на посаді й після війни. Водночас 33% опитаних довіряють президенту "скоріше", і ця група здебільшого прагне приходу до влади представників нової генерації лідерів. Серед тих 35%, хто не довіряє Зеленському, 23% висловили категоричну недовіру, а 12% обрали варіант "скоріше не довіряю".
Також "Апостроф" писав, що більша частина громадян України вважає масовані атаки з боку РФ основним чинником дефіциту електроенергії в країні. Водночас близько третини опитаних пов’язують перебої зі світлом із недостатньою підготовкою державних органів влади, а ще 7% вказують на рівень підтримки з боку міжнародних партнерів.
