Вісім держав з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) ухвалили рішення збільшити обсяги видобутку нафти у квітні. Такий крок зумовлений порушенням поставок сировини на тлі воєнних дій в Ірані, про що йдеться в офіційній заяві ОПЕК.
Через бойові дії на Близькому Сході протягом останніх днів танкери переважно уникають маршрутів через Ормузьку протоку — стратегічно важливий вузол, через який проходить близько п'ятої частини світового споживання нафти.
До домовленості про підвищення видобутку на 206 тис. барелів на добу з квітня долучилися Саудівська Аравія, РФ, Ірак, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман. Зазначений обсяг становить менш як 0,2% від загального світового експорту сировини.
Проте, за інформацією Reuters, реальне збільшення видобутку може бути обмеженим, оскільки лише Саудівська Аравія та ОАЕ мають фактичні виробничі потужності для нарощування обсягів.
У першому кварталі 2026 року альянс тимчасово призупинив видобуток сировини. Попереднє підвищення обсягів відбулося у грудні 2025 року і становило 137 тис. барелів на день.
Як зазначає Reuters, за день до атак США та Ізраїлю на Іран вартість нафти марки Brent сягнула семимісячного максимуму, зупинившись на позначці 73$.
Наразі втрати нафти становлять від 8 до 10 млн барелів на добу, а аналітики прогнозують, що через блокування Ормузької протоки ціни на сировину можуть зрости до 100$.
Контекст
Президент США Дональд Трамп 28 лютого повідомив, що Сполучені Штати розпочали масштабні бойові операції в Ірані.
За словами Трампа, мета операцій — "захистити американський народ і усунути безпосередню загрозу з боку іранського режиму", який він охарактеризував як "жорстоку та небезпечну групу".
Reuters писало, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї загинув внаслідок авіаудару.
Іранська влада повідомляла про щонайменше 40 загиблих унаслідок удару по школі для дівчат, який, за твердженням Тегерана, стався 28 лютого під час атак США та Ізраїлю.
Іран здійснив ракетні удари по американських військових об’єктах на Близькому Сході у відповідь на спільну операцію США та Ізраїлю. Про вибухи повідомляли у Бахрейні та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Міністерство закордонних справ України висловило підтримку іранському народу, водночас поклавши відповідальність за нинішню ескалацію подій на керівництво Ірану.
Міжнародні авіакомпанії почали масово скасовувати або змінювати маршрути рейсів до країн Близького Сходу на тлі загострення конфлікту між Ізраїлем та Іраном.
На суботу, 28 лютого, заплановано проведення термінового зібрання Ради Безпеки ООН, присвяченого подіям на Близькому Сході.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про проведення спеціального засідання колегії з питань безпеки, яке заплановано на понеділок, 2 березня.
Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати продовжать військові удари по Ірану до повного усунення чинного режиму, який він назвав терористичним та підтвердив смерть Хаменеї.
1 березня стало відомо, що Центральне розвідувальне управління США допомогло визначити місце збору іранських лідерів, серед яких перебував верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, перед авіаударами Сполучених Штатів та Ізраїлю по Тегерану.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі повідомив, що дві ракети з Ірану були випущені в напрямку Кіпру, де розташовані військові бази Великої Британії. Він також зазначив, що 300 британських військовослужбовців перебували поблизу цілей у Бахрейні.
Також 1 березня тимчасовим верховним лідером Ірану було призначено Алірезу Арафі.
