Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) просить передати 150 млн гривень, внесених як заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). За пропозицією прокурора, агентство зможе придбати за ці кошти державні облігації, щоб зберегти їхню вартість.
Про це повідомляють в hromadske із засідання Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС), передає "Апостроф".
Чому САП хоче передати 150 млн грн застави Галущенка в АРМА
Прокурор САП Віталій Рибалкін пояснив, що гроші, внесені за Галущенка, є речовим доказом у справі за операцією "Форест Гамп". Наразі їх арештовано на казначейському рахунку ВАКС.
"Ці кошти, хоч і переведені в безготівковій формі, підпадають під ознаки речового доказу. (Нині – ред.) вони арештовані на казначейському рахунку ВАКС", – зазначив Рибалкін.
За словами прокурора, передання грошей в управління АРМА дасть змогу придбати за них державні облігації. Це має допомогти захистити арештовану суму від знецінення через інфляцію.
Рибалкін пояснив, що законодавство передбачає можливість передавати великі суми речових доказів в управління агентства, щоб зберегти їхню вартість. Він також зазначив, що держава зможе використати ці кошти, а до суми додаватиметься дохід від облігацій.
"Вони купують облігації 17%. Держава отримає ці 150 мільйонів з облігацією, може пустити їх на щось корисне", – сказав прокурор.
Чому адвокати Галущенка виступили проти
Представники колишнього міністра розкритикували позицію прокурора. Вони назвали його підхід до арештованих коштів "бізнесовим".
На засідання Апеляційної палати ВАКС прибув представник лише однієї з чотирьох компаній, які внесли заставу за Галущенка. Сам колишній міністр на засіданні не був присутній.
Адвокати попросили додатковий час для підготовки. Після цього суд відклав розгляд питання до листопада.
Що відомо про справу "Форест Гамп" і заставу Галущенка
Герман Галущенко раніше обіймав посади міністра енергетики та міністра юстиції. Він є фігурантом розслідування НАБУ щодо корупції в енергетичній сфері, відомого як операція "Мідас" або "справа Міндіча".
За даними слідства, бізнесмен Тимур Міндіч мав вплив на Галущенка, а сам колишній міністр був залучений до відмивання коштів. У лютому Галущенка затримали під час спроби виїхати з України. Суд визначив йому заставу в розмірі 150 млн гривень.
Гроші внесли чотири приватні компанії: "Пелет Сервіс", "Гірант Констракт", "Тетрас Оптіма" та "Скайт Рітейл".
У серпні НАБУ оголосило операцію "Форест Гамп", яка стосується походження цих коштів. У матеріалах слідства зазначалося, що готівку, яку, за версією слідства, могли отримати злочинним шляхом, конвертували в безготівкові кошти. Потім гроші переказали через компанію, яку слідство вважає підконтрольною фігурантам, із рахунком у "Сенс Банку", на рахунки суду.
У межах операції "Форест Гамп" НАБУ також повідомило про підозри колишній заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій, колишньому народному депутату, високопосадовцям "Сенс Банку" та іншим особам.
Як писав раніше "Апостроф", Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив на два місяці дію процесуальних обов’язків, покладених на колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Водночас суд не продовжив вимогу носити електронний браслет.
