Репатрійовані останки першого голови ОУН Євгена Коновальця пройдуть комплекс сучасних наукових досліджень перед державним перепохованням.
Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук у Роттердамі в коментарі "Укрінформу".
Наукова експертиза та плани щодо репатріації діячів
"Сьогоднішня подія є надзвичайно важливою саме зараз, коли Україна знову виборює свою незалежність. Це не просто повернення останків Євгена Коновальця на рідну землю. Це повернення нашої історичної пам’яті й відновлення історичної справедливості", — сказала Верещук.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За її словами, для зафіксування історії до процесу залучать експертів, істориків та антропологів, а також проведуть КТ, МРТ та інші необхідні процедури.
Вона розповіла, що після повернення до України останки досліджуватимуть за допомогою КТ, МРТ та інших необхідних процедур із залученням експертів, істориків й антропологів.
Заступниця керівника ОПУ підкреслила, що подібні процедури в Україні проводяться вперше. Держава планує створити системний підхід до збереження спадщини та повернення інших видатних українських військових, письменників і діячів культури.
Церковні заходи та військове значення
Після завершення наукових експертиз відбудуться церковні заходи Української греко-католицької церкви. Заступниця очільника ОПУ нагадала, що Коновалець був греко-католиком і походив із родини, де священницьке служіння мало багатовікову традицію по обидвох лініях:
"Саме церква на Галичині поєднувала духовність, освіту й національну свідомість. Тому для УГКЦ його повернення має дуже глибокий сенс".
Верещук також зауважила, що на повернення Коновальця чекали й українські військові.
"Сьогодні вже згадували підрозділи, названі на честь Євгена Коновальця. Його ідеї щодо створення української армії, дисципліни, відповідальності та стратегічного мислення сьогодні продовжують жити у Збройних силах України", — підкреслила вона.
Державна церемонія та меморіал у Роттердамі
Завершальним етапом стане державне перепоховання за участю президента України, уряду, парламенту та військовослужбовців.
"Це буде найвища форма державного вшанування людини, яка присвятила своє життя боротьбі за свободу України", — наголосила Верещук.
Точну дату церемонії не оголошують із міркувань безпеки, однак вона відбудеться найближчим часом. При цьому на цвинтарі "Кросвейк" у Роттердамі за сприяння посла України в Нідерландах Андрія Костіна залишиться меморіальне місце з пам'ятною дошкою, яке слугуватиме осередком вшанування для української громади та офіційних делегацій.
"Ми хочемо, щоб громада й надалі могла приходити сюди і вшановувати пам’ять Євгена Коновальця. Це буде частиною ширшого державного проєкту меморіалізації видатних українців за кордоном", — додала заступниця керівника ОПУ.
Напередодні на кладовищі Кросвейк у нідерландському Роттердамі провели процедуру ексгумації останків видатного діяча та полковника Євгена Коновальця. Його прах планують перевезти в Україну та урочисто перепоховати на території Національного військового меморіального кладовища.
Про постать Коновальця
Полковник Євген Коновалець — один із найвизначніших українських державних, військових і політичних діячів XX століття, творець і перший голова Організації українських націоналістів (ОУН), керівник Української військової організації (УВО) та полковник Армії УНР. Саме він став архітектором українського національно-визвольного підпілля та збройного спротиву після поразки Української революції 1917–1921 років.
Народився 14 червня 1891 року в селі Зашків поблизу Львова в родині вчителів. Навчався на факультеті права Львівського університету, де активно займався громадсько-просвітницькою діяльністю.
У 1914 році був мобілізований до австро-угорської армії. У 1915 році під час боїв на Маківці потрапив до російського полону, де перебував у таборах для військовополонених і проводив пропагандистську роботу серед українців (вибрався з російського полону завдяки хаосу та амністії після Лютневої революції 1917 року, здійснивши успішну втечу разом із побратимами).
Після Лютневої революції 1917 року прибув до Києва, де став одним із організаторів та командиром Формації Січових Стрільців — однієї з найбільш дисциплінованих та боєздатних частин Армії УНР.
- Заснування УВО (1920 рік)
Після поразки регулярної армії УНР Коновалець не припинив боротьбу, а перевів її у підпілля, заснувавши Українську військову організацію для ведення партизанської та диверсійної діяльності проти окупантів.
- Об'єднання в ОУН (1929 рік)
На конгресі у Відні на початку 1929 року Коновалець зумів об’єднати розрізнені патріотичні та радикальні рухи в єдиний — Організацію українських націоналістів (ОУН), ставши її першим головою.
- Дипломатичний талант
Перебуваючи у вимушеній еміграції, він налагодив зв'язки з політичними колами європейських країн, створював пресові бюро ОУН за кордоном та формував осередки організації в США та Канаді.
Радянський режим на чолі зі Сталіним вважав Коновальця "загрозою номер 1" для стабільності радянської імперії через його здатність підняти масштабне повстання в Україні.
Євген Коновалець загинув у Роттердамі (Нідерланди) внаслідок спецоперації радянських спецслужб. Агент НКВС Павло Судоплатов увійшов у довіру до полковника під виглядом учасника підпілля та передав йому в кафе бомбу, замасковану під коробку цукерок.
