Скорочення постачання боєприпасів із Північної Кореї вже помітно послабило артилерійський потенціал Росії на фронті: якщо раніше на один український постріл росіяни відповідали півсотнею, то зараз — лише одним-двома. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів колишній командир полку "Дніпро-1", військовий Юрій Береза.
За його словами, Росія практично вичерпала радянські запаси артилерійських боєприпасів, які накопичувалися ще з часів СРСР. Під ці стандарти багато років працювала й оборонна промисловість Північної Кореї, яка свого часу успадкувала радянські зразки озброєння.
"Для ствольної артилерії потрібні порохи — це обмежена і регульована речовина [...] Запаси тих складів від Калінінграда до Петропавловська-Камчатського критично зменшилися, у тому числі завдяки силам оборони", — пояснив Береза.
Він наголосив, що після початку російської агресії ці ресурси стали особливо обмеженими, що додатково вплинуло на можливості Москви. Значну частину складів з російськими боєприпасами сила оборони України знищила на всій території Росії, і Кремль був змушений звернутися по допомогу до Північної Кореї, яка певний час активно постачала снаряди. Однак після витоку інформації до Південної Кореї Пхеньян, за його оцінкою, міг припинити передавати боєприпаси, остерігаючись наслідків.
"Північнокорейці налаштовані на війну з Південною Кореєю. Після доповіді розвідки про витік інформації в бік Сеула вони закрили це джерело поповнення московських боєприпасів", — зазначив Береза.
За його словами, пауза в постачаннях з КНДР уже помітно вплинула на фронті.
"У 2022-му на один наш постріл ми отримували 50 пострілів з усіх калібрів від московитів. Зараз співвідношення — один до двох або один до трьох", — підкреслив військовий.
Береза також наголосив, що Москва, попри санкції, може шукати альтернативні джерела постачання — зокрема в деяких країнах Азії чи Латинської Америки. На його думку, цьому сприяє те, що міжнародні інституції не завжди дієво реагують на порушення, а російські ресурси — від енергоносіїв до золота й алмазів — залишаються привабливими для окремих держав.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що у 2025 році Північна Корея передала Росії більш ніж удвічі менше артилерійських боєприпасів порівняно з попереднім роком.
Росія та Північна Корея дедалі тісніше співпрацюють, зміцнюючи авторитарні зв"язки та військове партнерство. Обидва режими отримують від цієї "дружби" відчутні вигоди: Москва – зброю, а Пхеньян – гроші та технології.
Північна Корея використовує участь своїх військових у війні проти України для посилення внутрішньої пропаганди та підвищення авторитету Кім Чен Ина.
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин заявив, що військове братерство між його країною та Росією буде "безперервно розвиватися". Коментарі пролунали під час церемонії закладення меморіалу північнокорейським солдатам, які воювали на боці російських військ у Курській області Росії в ході війни проти України.
Північна Корея провела церемонію закладання фундаменту Меморіального музею бойових подвигів у Пхеньяні на честь своїх військовослужбовців, які загинули у війні проти України.
