Російський диктатор Володимир Путін може розраховувати на посилення далекобійної ударної кампанії проти України в зимовий період. Через це Кремль, імовірно, не буде зацікавлений у домовленостях щодо припинення атак на енергетичну інфраструктуру.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Путін заявив про удари по енергетиці
25 вересня Путін заявив, що саме Україна нібито наполягає на припиненні ударів по енергетичних об’єктах. Російський керівник пов’язав це з масштабними атаками РФ та застосуванням модернізованих безпілотників типу «Герань».
Путін також заявив, що Україна нібито має «відчути» наслідки російських ударів. При цьому дії Києва він назвав «провокаційними» та стверджував, що вони начебто призводять до подальшого загострення ситуації.
Схожу позицію висловив і російський військовий блогер, пов’язаний із Кремлем. За його твердженням, удари по економічному та виробничому потенціалу України можуть впливати на її позиції у можливих переговорах. Він також виступив за продовження російської ударної кампанії.
У Росії можуть переглядати підхід до війни
В ISW нагадали, що ще у червні 2024 року Путін сформулював своє бачення перемоги у війні. Воно передбачало поступове просування російських військ, виснаження української оборони та подальше примушення Києва до прийняття вимог Москви.
За оцінкою американських аналітиків, у 2026 році Росія не отримала очікуваних результатів. Починаючи з березня, російські війська мають мінімальні чисті територіальні здобутки. Водночас українські сили здійснювали успішні контрнаступальні операції на Куп’янському, Олександрівському та Лиманському напрямках.
В ISW також припускають, що російське військове керівництво могло надавати Путіну перебільшену інформацію щодо успіхів армії РФ на фронті.
Водночас публічне визнання Кремлем українських просувань на північ і північний схід від Лимана може свідчити про необхідність перегляду попередньої російської стратегії.
Росія може посилити удари по тилу
За оцінкою ISW, одним із можливих варіантів для Кремля може стати посилення далекобійних атак. Таким чином Росія може намагатися чинити тиск на Україну не лише за рахунок бойових дій на фронті, а й через удари по тилових районах, економіці та критичній інфраструктурі.
Саме тому перспективи домовленості про так зване енергетичне перемир’я аналітики оцінюють як обмежені.
Якщо Кремль справді планує масштабну зимову кампанію далекобійних ударів, домовленість про припинення атак на енергетичну інфраструктуру могла б безпосередньо обмежити можливості Росії для її проведення.
В ISW також вважають малоймовірним суттєвий прогрес у переговорах або готовність Москви до значних поступок до завершення російської далекобійної кампанії взимку 2026–2027 років.
