Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування щодо одного зі співорганізаторів "схеми" на Чернівецькій митниці. Обвинувальний акт уже скеровано до суду, однак фігурант наразі переховується від слідства та оголошений у розшук.

Про це поінформувала пресслужба НАБУ.

Справа про схему ухилення від митних платежів на Буковині

За даними правоохоронців, до діяльності організованої групи були причетні колишні та чинні посадовці митниці, серед яких екскерівник відомства, колишній депутат Чернівецької обласної ради та представники бізнесу.

Слідство вважає, що внаслідок їхніх дій державний бюджет недоотримав майже 290 мільйонів гривень митних платежів.

За версією слідства, учасники схеми організували незаконне ввезення через пункт пропуску Вадул-Сірет товарів із високою комерційною вартістю, зокрема одягу, взуття та аксесуарів із Туреччини. Для зменшення податкового навантаження вантажі оформлювали як порожні або декларували під виглядом дешевших товарів, зокрема тканини, деревинно-стружкових плит чи цегли.

Слідчі встановили, що за допомогою фальсифікованих документів вантажівки проходили митний контроль без належного огляду. Після цього дорогі товари розвантажували на складах для подальшого продажу, а в транспорт завантажували інший вантаж із нижчою митною вартістю. Саме його надалі оформлювали на митному посту Чернівці, сплачуючи значно менші платежі до бюджету.

Схему викрили у квітні 2024 року співробітники Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Уже у вересні розслідування завершили.

Наразі Вищий антикорупційний суд уже затвердив угоди про визнання винуватості щодо чотирьох учасників схеми. У межах виконання цих домовленостей вони перерахували близько 180 мільйонів гривень до державного бюджету та на підтримку Збройних сил України. Ще щодо шістьох фігурантів кримінального провадження судовий розгляд триває.

Нагадаємо, за даними Transparency International Ukraine, Вищий антикорупційний суд збільшив темпи роботи та пошук нових шляхів для скорочення тривалості процесів. За цими даними, зокрема, у 2025 році понад дві третини вироків ухвалювалися саме за угодами, а у першому півріччі 2026-го їхня частка становила понад половину.