Чисельність населення України скорочується не лише через війну та міграцію, а й через погіршення статево-вікової структури. За кордон виїхала значна частина молодого та працездатного населення, тоді як в Україні залишається більше людей старших вікових груп. Після завершення війни повернення українців залежатиме від безпеки, можливостей працевлаштування, житлових умов і політики Європейського Союзу.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів доктор економічних наук, професор, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Дмитро Шушпанов.
Скорочення населення України є критичним
За словами Шушпанова, оцінюючи демографічну ситуацію в Україні, важливо враховувати не лише загальну чисельність населення, а й його статево-вікову структуру. Однією з головних проблем є виїзд за кордон значної частини молодого та працездатного населення.
Експерт зазначив, що серед українців, які отримали тимчасовий захист у Європейському Союзі, найбільшу частку становлять люди віком 35–64 роки. Також значною є частка дітей, тоді як людей віком від 65 років серед вимушених мігрантів відносно мало.
"Якщо ми говоримо про статево-вікову структуру тих, хто отримали тимчасовий захист в ЄС, так, то ми бачимо, що левова частка — це власне 35–64 роки, багато, скажімо так, більше 20% — це до 14 років, да? А 65 плюс — то це дуже маленька частка, приблизно 6%. Да? Тобто більшість населення в старших вікових групах, вони залишаються в Україні, а виїжджає, власне, більш молоде населення, населення середнього віку. І тому з тих 28,5 мільйонів. Особливо критичним є не сама цифра, а власне те, що змінюється статево-вікова структура населення", — пояснив експерт.
За словами Шушпанова, з кожним місяцем повномасштабної війни ймовірність повернення українців з-за кордону зменшується. За час перебування в інших країнах люди адаптуються до нового середовища, знаходять роботу, а діти навчаються в місцевих школах, вивчають мову та заводять друзів.
Водночас Шушпанов зазначив, що результати досліджень німецьких фахівців свідчать про певний потенціал повернення молоді. Зокрема, ймовірність повернення підлітків може бути вищою, якщо вони продовжують підтримувати зв'язок з Україною через навчання в українських школах та університетах.
Повернення українців з-за кордону
Експерт наголосив, що для повернення українців необхідно насамперед забезпечити безпеку, гідні умови праці та заробітну плату, яка дозволятиме покривати витрати на життя. Також важливо вирішити житлове питання для тих, хто втратив домівки через війну.
"Цілком очевидно, що є можливість повернення і створення умов, це, звичайно, це в першу чергу безпека, тобто навіть не викликає ніяких сумнівів. І по-друге, це має бути гідна праця, тому що, якщо умови праці і, власне, рівень заробітної плати, принаймні, має бути, якщо не досягати, звичайно, рівня німецького, це дуже важко, але принаймні він має компенсувати, якось от збалансувати між витратами, які можуть бути на там, скажімо, утримання житла і утримання заробітної плати. Тобто гідна заробітна плата і гідна праця", - сказав він.
Шушпанов додав, що Україна вже має Стратегію демографічного розвитку до 2040 року, яка передбачає комплекс заходів для поліпшення демографічної ситуації. Однак на процес повернення мігрантів впливатиме не лише українська політика, а й рішення Європейського Союзу щодо подальшого перебування українців на його території.
Окремим викликом може стати возз'єднання родин, які через війну опинилися по різні боки кордону. Якщо після завершення бойових дій чоловіки зможуть виїжджати за межі України, частина з них може приєднатися до дружин і дітей, які вже облаштувалися в європейських країнах.
За словами експерта, для того щоб українці не виїжджали за кордон і поверталися додому, необхідно забезпечити не лише безпеку, а й належні умови життя, роботу, житло та інфраструктуру.
"З другого боку, про ті умови, про які я говорив перед тим, це створення умов, власне, безпеки, роботи, житла, інфраструктури є одним з ключових для того, щоб не тільки повернулися і ну і не поїхали туди за кордон ті чоловіки, які умови залишаються тими самими. Тобто гідне життя, гідна якість, тобто висока якість, достатньо висока якість життя, щоб українці залишалися тут, ну і знову ж таки поверталися. Інакше буде дуже складно", - сказав він.
Смертність в Україні перевищує народжуваність у кілька разів
Ще однією серйозною проблемою є природне скорочення населення. За словами Шушпанова, дані Міністерства юстиції за перше півріччя 2026 року свідчать, що в Україні зареєстрували 73 292 народження, тоді як кількість померлих становила 259 853 особи. Отже, смертність перевищила народжуваність приблизно у 3,5 раза, а природне скорочення населення за цей період становило близько 186 тисяч осіб.
Шушпанов зазначив, що темпи скорочення кількості зареєстрованих народжень у першому півріччі 2026 року викликають занепокоєння. На ситуацію впливають виїзд жінок репродуктивного віку за кордон, перебування чоловіків на фронті, розділення родин, відсутність безпеки та фінансової стабільності.
"Попередні роки скорочення було, але темпи скорочення були менш суттєвими, ніж в 2026 році. Звичайно, треба буде оцінити за весь рік, тому що, ну, специфіка народжень є теж, але те, що народження скорочується і кількість народжених — це насправді досить сумно, але з іншого боку ми розуміємо, що під час війни надзвичайно багато викликів для сімей, родин", - сказав він.
За словами Шушпанова, держава вже почала посилювати підтримку родин із дітьми. На початку 2026 року відбулися зміни в системі допомоги, однак важливим є не лише розмір виплат, а й комплекс заходів, які дозволяють сім'ям почуватися впевненіше.
"Апостроф" повідомляв, що чисельність населення України станом на середину 2026 року становила 28,5 млн осіб, зменшившись на пів мільйона порівняно з попередніми розрахунками. Основною причиною такої динаміки залишається виїзд громадян за кордон.
