У Росії після смерті співробітниці протичумного інституту в Іркутській області запровадили масковий режим на підприємстві та закрили на карантин кілька лікарень. Однак говорити про масштабний спалах чуми наразі передчасно, оскільки остаточна причина захворювання має бути підтверджена лабораторно.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, головна експертка з біобезпеки РНБО Наталія Виноград.
За її словами, загибла співробітниця працювала в системі протичумних установ, де персонал має дотримуватися спеціальних правил роботи з особливо небезпечними збудниками. Вона могла контактувати з матеріалом під час експедиції або лабораторних досліджень.
Виноград зазначила, що в таких установах працівники повинні негайно повідомляти про будь-які симптоми інфекційного захворювання, навіть якщо спочатку вони нагадують звичайну респіраторну інфекцію.
"При появі перших симптомів захворювання повинно бути проведено надання медичної допомоги. Згідно стандартних операційних процедур, вона негайно повідомляє про появу самих мінімальних симптомів інфекційного захворювання, нездужання і, відповідно, до неї пропрацьовується за протоколом правильний маршрут пацієнта. Тут очевидно, це було порушено з її сторони, що вона не зауважила, не повідомила", — пояснила експертка.
За словами епідеміологині, робота з такими збудниками передбачає цілу систему захисту, зокрема використання боксів біобезпеки, засобів індивідуального захисту та спеціальних процедур, які мають запобігати поширенню інфекції.
Вона наголосила, що необхідно встановити, за яких саме обставин могла відбутися інфекція, а також чи були порушені відповідні протоколи.
Вона додала, що ситуація могла виникнути як через людську помилку чи нештатну аварійну ситуацію, так і через похибки під час надання медичної допомоги або запізнілу антибіотикотерапію. За її словами, запроваджені російською владою профілактичні заходи є виправданими, оскільки збудник є дуже небезпечним.
Експертка також пояснила, що сучасна медицина дозволяє контролювати чуму. За її словами, захворювання добре вивчене, а своєчасне застосування антибіотиків дає змогу запобігати швидкому поширенню інфекції.
Виноград пояснила, чому російська влада наразі може не називати захворювання чумою офіційно. За її словами, перед остаточним встановленням діагнозу необхідно провести повний комплекс досліджень, зокрема лабораторне підтвердження збудника.
За її словами, лише після підтвердження етіології захворювання можна буде встановити, звідки саме походить збудник та за яких обставин відбулося зараження. Водночас превентивні заходи, які вже запроваджують у регіоні, є необхідними незалежно від остаточного діагнозу.
Виноград зазначила, що чума досі циркулює в природних осередках у різних регіонах світу. За її словами, для контролю захворювання необхідний комплексний підхід, який передбачає не лише медичні, а й ветеринарні та екологічні заходи.
"Чума є під контролем, вона гарно вивчена, достатньо ефективно розроблені і вакцини, і лікування. І своєчасне використання антибіотикотерапії, навіть отак, як зараз там в Іркутську з профілактичною метою, це є дуже стандартний і хороший підхід, який унеможливлює швидке поширення і охоплення великих територій. Локалізувати можна, закрити осередок треба і підходи на це є дуже гарно розроблені і використовуються", — розповіла фахівчиня.
Вона зауважила, що в Україні природні осередки чуми відсутні через історичну та сільськогосподарську специфіку використання земель.
"Добре, що в нас в Україні цього немає. Наші дуже люди люблять землю і вони розорали всі степи, де колись були осередки чуми", — додала Виноград.
Легенева чума у Росії: що відомо
фахівець ДУ "Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" Андрій Косінов в етері телеканалу "Апостроф" повідомив, що в Іркутській області Росії від легеневої форми чуми померла 28-річна співробітниця місцевого протичумного інституту. Однак це не означає, що інфекція почне швидко поширюватися за межі локального осередку.
Після смерті співробітниці протичумного інституту 189 людей помістили під карантин, у низці медзакладів Іркутська запровадили обмеження, а на Іркутському алюмінієвому заводі в Шелехові ввели масковий режим. За інформацією ЗМІ, йдеться про можливе зараження легеневою формою чуми.
Губернатор Іркутської області Ігор Кобзєв заперечує наявність чуми. Публічно він використовує формулювання "небезпечне інфекційне захворювання" та закликає не поширювати чутки.
Ефективної вакцини саме проти легеневої чуми немає. Основними заходами захисту є швидка ізоляція людей, які контактували з хворим, та превентивний прийом антибіотиків.
У випадку з Іркутською областю саме для спостереження та ізоляції госпіталізували 189 із 197 встановлених контактних осіб.
Ситуацією також зацікавилася адміністрація президента США Дональда Трампа – там стежать за повідомленнями про можливе захворювання та заходами, яких вживають у зв'язку з інцидентом.
"Апостроф" розповів, як передається легенева чума і чи можна її вилікувати.
