Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року в Білорусі щонайменше 419 людей засудили за дії, пов’язані з підтримкою України. Із них 142 людини досі перебувають за ґратами.
Про це повідомляє видання Reform.news із посиланням на правозахисний центр «Вясна».
Кримінальні справи стосуються, зокрема, передавання інформації про переміщення російської військової техніки територією Білорусі, фінансової підтримки України, диверсій на залізниці та участі в українських військових формуваннях. Правозахисники припускають, що реальна кількість переслідуваних може бути значно більшою.
Найбільше вироків — 222 — винесли за статтею про «сприяння екстремістській діяльності». Йдеться, зокрема, про передавання фото та відео переміщення російської військової техніки.
Ще 44 людини засудили за «зраду державі» у зв’язку з підтримкою України, а 17 іноземців отримали вироки за «агентурну діяльність».
У справах про тероризм, зокрема щодо диверсій на залізниці та авіабазі в Мачулищах, засудили 29 людей. Ще 45 отримали вироки за грошові перекази, які слідство кваліфікувало як фінансування терористичної діяльності або екстремістських формувань.
«Справа Гаюна»
Однією з найбільших справ, пов’язаних із війною в Україні, стало переслідування користувачів моніторингового проєкту «Беларускі Гаюн». Із 2022 року він збирав і поширював інформацію про переміщення російської військової техніки територією Білорусі.
Після злому проєкту 5 лютого 2025 року, за даними видання, силовики отримали особисті дані користувачів, а в країні почалися затримання.
Станом на 22 жовтня 2026 року правозахисникам був відомий 141 фігурант цієї справи, 41 із них перебував за ґратами. Нещодавно 31-річного жителя Хойників Артура Сирокваша засудили до трьох із половиною років колонії.
Переслідування «рейкових партизанів»
Окрему категорію становлять так звані «рейкові партизани», яких звинувачували в диверсіях на залізниці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За даними «Вясни», за ґратами залишаються десятеро політв’язнів, затриманих у зв’язку з такими диверсіями. Правозахисники також повідомляють про застосування насильства й катувань під час затримань.
За інформацією центру, жодного з «рейкових партизанів» не звільнили в межах помилування чи обміну.
