В Україні скорочується кількість вакансій, а деякі компанії вже звільняють працівників або відправляють їх у простій. Водночас у низці галузей зберігається гострий дефіцит кадрів. Через збитки від російських атак бізнес може й надалі скорочувати персонал, а зростання зарплат – сповільнитися або змінитися на зниження.
Про це йдеться в огляді Мінфіну про ситуацію на українському ринку праці, передає "Апостроф".
Чому в Україні почали скорочувати працівників
Російські атаки завдають збитків українському бізнесу. За останні два місяці в країні пошкодили або знищили десятки великих логістичних центрів, супермаркетів, автозаправних станцій, складів і виробничих об’єктів. Через це компанії змушені скорочувати робочі місця.
Штат зменшують, зокрема, "Укрзалізниця", "Епіцентр" і Fozzy. За даними Мінфіну, через російські атаки "Епіцентр" уже скоротив близько 7 тисяч робочих місць. Fozzy повідомила про звільнення частини працівників офісів, зокрема IT-підрозділів.
У компанії пояснили це впливом війни на роботу бізнесу:
"Це вимушене рішення, пов'язане з тим, що війна дедалі більше впливає на нашу роботу".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Металургійне підприємство "АрселорМіттал Кривий Ріг" заявило про повну зупинку виробництва. За словами радника Конфедерації роботодавців України та директора Інституту професійних кваліфікацій Родіона Колишка, працівників поки не скорочують, але відправляють у простій. Через це їхні зарплати зменшуються.
На скільки зменшилася кількість вакансій в Україні
За даними кадрового порталу Work.ua, у вересні 2026 року роботодавці опублікували 82 533 вакансії. Це на 15% менше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли було 96 873 пропозиції.
За даними Rabota.ua, за останній місяць кількість вакансій скоротилася в низці міст. У Києві та Чернігові показник зменшився на 10%, у Кропивницькому – на 13%, у Вінниці – на 8%, у Рівному – на 9%, в Одесі – на 7%. У матеріалі також наведено зниження на 12% у Чернігові.
На єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості станом на 1 вересня було 236 тисяч пропозицій. Це на 3% менше, ніж на ту саму дату торік.
Родіон Колишко не виключає подальших звільнень. За його словами, у вересні масових скорочень ще не було, але фінансові можливості бізнесу обмежені. Якщо кількість звільнень зростатиме, українцям буде складніше знайти роботу з гідною зарплатою.
Кого в Україні можуть звільняти найчастіше
За оцінкою Родіона Колишка, під скорочення можуть потрапити передусім офісні працівники, менеджери середньої ланки, фахівці з PR і маркетингу. Ризик звільнення також стосується працівників торгівлі, робітників і виробничих майстрів.
Водночас у багатьох сферах роботодавцям досі бракує людей. Голова секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Андрій Забловський назвав ситуацію структурним дисбалансом: частина робочої сили не залучена до економіки, тоді як в окремих галузях зберігається гострий дефіцит кадрів.
За словами Колишка, серед найдефіцитніших фахівців залишаються водії, швачки, електромонтери, газозварювальники, слюсарі, медсестри, фармацевти, лікарі та психологи.
Також працівників бракує у сільському господарстві. За словами експерта, підприємствам потрібні додаткові люди для сезонних робіт, але знайти їх складно.
Державна служба зайнятості серед професій із найбільшим дефіцитом називає також слюсарів-сантехніків, слюсарів-електриків, операторів верстатів із програмним управлінням, токарів, столярів, кухарів і пекарів.
Де в Україні найскладніше знайти роботу
Загальна статистика не відображає повністю ситуацію в кожному регіоні. За даними, які наводить Мінфін, у вересні на 10 потенційних претендентів в Україні припадало 14 вакансій.
У Києві на 10 шукачів роботи було 17 пропозицій. Натомість у Львівській, Дніпропетровській та Київській областях припадало лише по дві вакансії на 10 претендентів. Це означає, що на одне робоче місце там могли претендувати п’ятеро людей.
У Миколаївській, Сумській та Херсонській областях шукачів роботи було вдвічі більше, ніж вакансій, а в Донецькій області – у шість разів більше.
При цьому кількість вакансій не гарантує, що людина знайде роботу з прийнятними умовами та оплатою. У коментарі київська маркетологиня Оксана розповіла, що бачить пропозиції із зарплатою 30–35 тисяч гривень, але шукає роботу з оплатою щонайменше 40–45 тисяч гривень.
Чи зростатимуть зарплати в Україні
За даними Державної служби зайнятості, у січні–липні 2026 року середня зарплата штатних працівників перевищувала 30 тисяч гривень. Це майже на 6 тисяч гривень більше, ніж за аналогічний період торік.
Найвищі середні зарплати зафіксували в інформаційних технологіях і телекомунікаціях – 79 тисяч гривень, а також у фінансовій та страховій діяльності – 63 тисячі гривень. Найнижчі показники були в освіті та сфері розваг і дозвілля – по 20 тисяч гривень, а в охороні здоров’я – 21 тисяча гривень.
За словами Родіона Колишка, цього року зарплати загалом зросли на 10–15%. Особливо помітним підвищення було влітку в металургійних, аграрних та IT-компаніях. Однак через нові труднощі бізнес може не мати змоги й надалі підвищувати оплату такими темпами.
Віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко повідомив, що за перші вісім місяців 2026 року зарплати на пекарських підприємствах зросли на 12% – до 25,5 тисячі гривень. Проте це не розв’язало проблему нестачі працівників, а можливості для подальшого підвищення зарплат у багатьох підприємств обмежені.
Андрій Забловський прогнозує, що через економічні проблеми та скорочення персоналу в торгівлі, логістиці й гірничо-металургійному комплексі середня зарплата може знижуватися вже найближчими місяцями. За його словами, цей процес уже почався: у серпні середня зарплата в Україні зменшилася на 1,1% порівняно з липнем.
Також "Апостроф" писав про те, що уряд Німеччини ухвалив рішення про продовження терміну дії тимчасового захисту для громадян України, які перебувають у країні після початку війни.
