Найбільша в Україні гідроелектростанція – Дніпровська ГЕС зупинила роботу через серйозні пошкодження внаслідок ударів російських ракет. Збитки від цієї атаки, що сталася в ніч на 22 березня, ще уточнюються, а тому поки що складно говорити про її наслідки. "Апостроф" з'ясовував, якими будуть наслідки від удару по ДніпроГЕС.
У ніч на 22 березня Росія завдала масованого удару по території України, під час якого були використані БПЛА, а також крилаті та балістичні ракети. Ворог вразив низку об'єктів енергетичної інфраструктури, зокрема найбільшу в нашій країні гідроелектростанцію – Дніпровську ГЕС.
Читайте також: Ворог завдав по Україні масштабного ракетного удару, лунають вибухи: всі подробиці
"У Запоріжжі по ДніпроГЕС було два прямі влучення — до ГЕС-1 та ГЕС-2. Невідомо, чи вдасться відновити ГЕС-2 - вона серйозно пошкоджена. Є влучення в одну опору, розбиті підкранові балки", - повідомив директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота.
Поки що немає ясності, чи підлягає відновленню ГЕС-2.
Відомо, що рух автодорожнім переїздом греблі ДніпроГЕС припинено, проте прориву самої греблі немає.
Знали, куди били
Розташована в Запоріжжі Дніпровська ГЕС є п'ятим ступенем Дніпровського каскаду гідроелектростанцій, при цьому вона найбільша з них.
ДніпроГЕС є середньонапірною гідроелектростанцією гребельного типу. Вона містить дві бетонні греблі, дві будівлі ГЕС (першої та другої черги), відкриті розподільні пристрої, а також судноплавні шлюзи. Встановлена потужність електростанції - 1578,6 мегавата, проєктне середньорічне вироблення електроенергії - 3905 мільйонів кіловат-годин.
Нинішня атака на ДніпроГЕС не перша з початку великої війни – удари по ній завдавалися у жовтні та грудні 2022 року, а також у лютому 2023 року, проте, судячи з усього, остання атака стала найбільш руйнівною, а тому і її наслідки будуть важчими.
Втім, якими вони будуть, до кінця не зрозуміло.
"Говорити про наслідки зараз складно. Наразі визначається обсяг пошкоджень, енергетики вже їх ліквідують. І я думаю, що найближчим часом все відновлять, і обладнання буде в роботі", - сказав "Апострофу" колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков.
За словами президента центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайла Гончара, метою ракетної атаки не була гребля ДніпроГЕС — саме ця версія зараз розганяється, особливо російською пропагандою, щоб спровокувати паніку, що наслідки будуть такими, як у випадку зі знищенням Каховської ГЕС 6 червня 2023 року (тоді внаслідок підриву дамби ГЕС було затоплено значну територію, що завдало колосальної шкоди сільськогосподарським угіддям, а також екології регіону – "Апостроф").
"Цілилися туди, куди й прилетіло – в машинну залу – з метою вивести з ладу ГЕС, і цю мету було досягнуто, — сказав експерт у коментарі виданню. - Це створює серйозну проблему для всього нашого Дніпровського промислового вузла – Запоріжжя, Дніпро, Павлоград, де зосереджені наші можливі потужності з погляду функціонування військово-промислового комплексу та підтримки фронту, і це також стосується розташованого на правобережжі Кривого Рогу, по енергооб'єктах якого вже неодноразово били".
Читайте також: Удари по ДніпроГЕС: історія гідроелектростанції і її значення для України
Пожежа на Дніпровській ГЕС після удару
Балансування системи під загрозою
Як зазначив "Апострофу" директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, ворог не випадково атакував такий великий об'єкт гідроенергетики як Дніпровська ГЕС, оскільки гідроенергетика відіграє важливу роль не лише у виробництві електроенергії, а й у балансуванні всієї енергетичної системи.
"Тому (через удар ДніпроГЕС) буде набагато складніше балансувати енергосистему, — сказав експерт. - Дефіцит балансувальних потужностей створює проблеми у балансуванні системи та можливих відключень електроенергії або, як мінімум, постачання електроенергії в енергосистему".
Йдеться насамперед про балансування електроенергії в ранкові та вечірні години пікового споживання електроенергії. Атомні електростанції, які забезпечують більшу частину всієї генерації в Україні, а також об'єкти відновлюваної енергетики не мають маневрових потужностей, зате необхідну маневровість забезпечують переважно теплові та гідроелектростанції.
Країна-агресор вже давно атакує наші теплоелектростанції, і ось тепер дісталася і гідроенергетики. Відповідно, у вітчизняній енергосистемі відчуватиметься дефіцит електроенергії.
Віялові відключення будуть
У найбільш песимістичному сценарії на нас чекають відключення світла, причому вони можуть бути досить тривалими.
"Буде складний баланс в енергосистемі, тим більше, що ДніпроГЕС – це регулююча потужність. Буде складно підтримувати стійкість та надійність енергосистеми, і не виключено, що застосовуватимуться скорочення постачання електроенергії – тобто віялові відключення та якісь регіональні", - каже Іван Плачков.
При цьому, за його словами, відключення відбуватимуться не лише в тих регіонах, які знаходяться в безпосередній близькості від ДніпроГЕС, оскільки йдеться про єдину енергосистему України: "Це стосуватиметься всіх регіонів. Просто буде дефіцит електроенергії, і десь буде зменшено надійність у якомусь регіоні, тобто там буде скорочення енергопостачання більшою чи меншою мірою".
Однак найгіршого, можливо, вдасться уникнути.
"У таких обставинах (коли пошкоджено найбільшу в країні ГЕС - "Апостроф") нормально, коли вводяться віялові відключення — це означає, що система працює, і через якийсь час її відновлять, — каже Михайло Гончар. - Те, що ми не маємо блекауту енергосистеми, означає, що вона зберігає стійкість. Все могло б бути набагато гірше, якби сталося взимку на піку енергоспоживання".
Це підтверджує й обізнане джерело "Апострофа", яке розповіло, що зараз вкрай складна ситуація зберігається лише у чотирьох регіонах, де проводяться аварійні відключення. Це Харківська, Дніпропетровська, Одеська та Хмельницька області.
Читайте також: Частина України перейшла на графіки відключення світла: список областей
