В Україні 2023 року скасують пільгове оподаткування бізнесу, і податкова система країни повернеться до довоєнних правил, повідомив голова фінансового парламентського комітету Данило Гетманцев. Ця ініціатива вже встигла розділити суспільство: з одного боку, державі потрібні гроші, які принесе підвищення податків, з іншого боку, підвищення податків ще більше придушить ділову активність. "Апостроф" розбирався, якими можуть бути наслідки спірної ініціативи влади.
В Україні з 1 липня планують скасувати податкові пільги для бізнесу. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За словами нардепа, зокрема, буде скасовано 2%-й податок з обороту, запроваджений рік тому після російського вторгнення. "Ми вважаємо, що він відіграв свою роль, і погоджуємося з МВФ, що його потрібно скасовувати з 1 липня", - сказав Гетманцев.
Нагадаємо, Рада у березні 2022 року запровадила низку податкових пільг для бізнесу для полегшення його роботи в умовах війни. Зокрема, компаніям із оборотом до 10 мільярдів гривень було дозволено перейти на спрощену систему оподаткування та замість ПДВ у розмірі 20% та податку на прибуток у розмірі 18% платити лише 2% від своїх доходів.
Зазначимо також, що на сьогодні більшість податкових пільг, якими користувався бізнес у перші місяці війни, вже скасовано. Наприклад, з 1 липня перестав діяти пільговий режим митного оформлення автомобілів (крім транспортних засобів, що ввозяться для потреб армії).
Данило Гетманцев також анонсував відміну з 1 липня мораторію на проведення податкових перевірок бізнесу, який також діяв в Україні з початком війни. Разом із перевірками повернуться і штрафи за податкові порушення.
Він підтвердив, що по суті податкова система країни з середини року повернеться до правил, які діяли до вторгнення.
За словами Гетманцева, це пов'язано з необхідністю збільшити податкові надходження до бюджету: якщо до війни податки приносили скарбниці в середньому на місяць до 130 мільярдів гривень, то зараз – лише 80 мільярдів гривень, через що нестачу коштів доводиться покривати за рахунок запозичень. При цьому західна допомога не може використовуватися на потреби оборони та безпеки, а тому ці статті державних видатків мають фінансуватися за рахунок внутрішніх ресурсів, тобто податків та зборів.
Державі потрібні гроші
Ініціатива влади щодо скасування податкових пільг вже викликала запеклі дискусії. Очевидно, що бізнес категорично проти такого скасування. Основний аргумент підприємців – вони й так сильно постраждали від війни, і збільшення податкового навантаження лише погіршить їхнє і так важке становище.
Однак далеко не всі поділяють таку думку.
"Бізнес працює чи не працює, не виходячи з рівня податків. Щоб бізнес міг працювати, ключове – це збереження макрофінансової стабільності. Якщо її не буде, бізнес ляже, - сказав у розмові з "Апострофом" інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса. - Повернення попередньої бази оподаткування дає змогу зберегти макрофінансову стабільність".
За словами аналітика компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) Максима Орищака, держава діє в рамках плану із залучення коштів до бюджету, об'єктивно оцінюючи фактичні умови життя населення, бізнесу, а також зовнішній інтерес до української продукції як у поточному році, так і у перспективі майбутніх років.
"Недарма для відновлення податкових виплат обрали літо, адже до цього періоду будуть очевиднішими наміри МВФ у кредитуванні, погодні умови та їх вплив на агросектор та сільськогосподарські роботи в усьому світі, через що будуть зрозумілі ціни на товари", - сказав Орищак у коментарі виданню.
Таким чином, за його словами, попереджаючи заздалегідь про поновлення податкових відрахувань та перевірки, бізнесу дають час підготуватися та упорядкувати всі справи.
Експерт також вважає, що сьогодні для влади залучення додаткових коштів до бюджету є критично необхідним, оскільки без зусиль з нашого боку зовнішні кредитори можуть призупинити фінансування.
Занадто багато помилок
Проте надходження до бюджету внаслідок збільшення податків навряд чи зростуть до тих розмірів, на які розраховує влада, переконаний економіст, колишній член Ради Національного банку України (НБУ) Віталій Шапран.
"На жаль, вони не тестують свої рішення на опитуваннях бізнесу, а війна багато змінила в цій ситуації. Зокрема, війна придушила ділову активність", - сказав він у коментарі "Апострофу".
Крім того, за його словами, у секторах економіки зі слабкою конкуренцією збільшення податків автоматично призведе до зростання цін.
"А прискорення зростання цін змусить НБУ довше підтримувати високий рівень ставок (зараз облікова ставка регулятора складає 25% - "Апостроф"). Ви уявляєте загальну картину? Податківці і банкіри збільшують навантаження на реальний сектор економіки - і це в розпал війни, яка і так пригнічує ділову активність", - заявив він.
Експерт також нагадав, що податкові пільги запроваджувалися на час війни, але війна, як відомо, ще не закінчилася. Таким чином, за його словами, йдеться про зміну правил гри.
"Більшість ініціатив комітету Гетманцева не виправдали очікувань. Згадаємо провальну амністію, чи провал зі створенням БЕБ, провал із гральним бізнесом. Помилок немає у того, хто не працює, але у випадку з Гетманцевим цих помилок дуже багато, і вони мають систематичний характер", - заявив Шапран.
Однією з помилок озвученої ініціативи є те, що вона погано підготовлена, а тому створить величезну кількість викликів для підприємців, вважає керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський.
У розмові з виданням він зазначив, що бізнес масово стикатиметься з проблемою повернення статусу платника податку на додану вартість (ПДВ).
Для пояснення ситуації експерт навів конкретний приклад: "Ви купили товар, коли знаходилися на спрощеній системі оподаткування, він без податку на додану вартість, тому що ви - не платник ПДВ. Потім ви продаєте цей товар, а після 1 липня вам буде необхідно нарахувати 20%, а це означає, що у вас, фактично, весь оборот оподатковується по 20%. Далі ви хочете зареєструвати податкову накладну, але у вас немає вхідного товару, і податкова вам блокує накладну. Мало того, що ви повинні заплатити, ваш контрагент не отримує податкового кредиту, тому що в системі податкового обліку його немає – ви були на "спрощенці". Податкова почне масово блокувати, надавати статус ризикованих".
За словами Несходовського, якщо і повертатися до довоєнної системи оподаткування, то робити це потрібно, використавши перехідний період, який, судячи з усього, не передбачений.
"Одномоментне скасування спрощеної системи оподаткування для тисячі підприємств призведе до появи суттєвих викликів. Я пропонував зробити перехідний період з 1 січня – не підтримали. А так буде колапс", - сказав він.
Бізнес піде з країни
Але найголовніше, це те, що "умови ведення бізнесу в Україні із цими змінами суттєво погіршаться", - заявив Ілля Несходовський.
І, маючи такі умови роботи, вітчизняний бізнес буде всіма правдами і неправдами намагатися перебратися в інші країни: "У нас і так уже 12% бізнесів переїхали до Європи. І так буде продовжуватися. Тому це - диверсія, я інакше ніяк не можу трактувати".
Україна, підвищуючи податки, маючи при цьому значні військові ризики, начисто програватиме конкуренцію іншим країнам, наприклад, Болгарії чи Грузії, щодо залучення інвестицій, каже Віталій Шапран.
За його словами, еміграція не тільки бізнесу, а й, загалом, економічно активного населення, може стати справжнісінькою "українською трагедією".
Саме тому, вважає експерт, зараз доцільно рухатися шляхом спрощення податкової системи та зменшення податкового тиску на бізнес. Тим більше, що подібні ініціативи розробляються у владних кабінетах (йдеться, зокрема, про податкову реформу "10-10-10" Офісу президента - "Апостроф").
