У четвер, 20 березня, настане день весняного рівнодення, який є важливою подією астрономічного року і відіграє визначну роль у культурних, народних та духовних традиціях багатьох народів, зокрема й українців.
theLime розповідає, що означає весняне рівнодення і чим важлива ця подія.
Пояснення науковців
З наукового погляду весняне рівнодення — це момент, коли центр Сонця знаходиться над екватором, що означає рівномірний розподіл сонячного світла між Північною та Південною півкулями.
Як зазначили в NASA, у цей день тривалість дня і ночі майже однакова, а після весняного рівнодення світловий день поступово починає збільшуватися, утверджуючи остаточний прихід весни. Для Північної півкулі ця астрономічна дата означає початок весняного сезону, а для Південної, навпаки, прихід осені.
Чому весняне рівнодення припадає на різні дати
Зазвичай дата рівнодення припадає між 19 і 21 березня залежно від року. У 2025 році весняне рівнодення відбудеться 20 березня о 10:02 за київським часом. Дата весняного рівнодення змінюється залежно від кількості днів в астрономічному році (він триває 365,2422 доби) і високосного року, коли зсув викликає додатковий день 29 лютого.
Традиції, пов'язані з весняним рівноденням
Весняне рівнодення відіграє важливу роль у багатьох культурах. У давнину його вважали часом переродження, оновлення та перемоги світла над темрявою.
Для наших предків у дохристиянські часи весняне рівнодення означало прихід тепла та початок нового землеробського циклу. Вважалося, що в цей день прокидається земля, а сили природи набирають могутності. Святкування цього дня мало багато спільного з обрядами, пов’язаними з родючістю, життям і оновленням.
У християнстві весняне рівнодення не має офіційного церковного статусу, але його дата тісно пов’язана з визначенням дати Великодня - найбільше свято християн святкують у першу неділю після першої повні після рівнодення.
Традиції українців на весняне рівнодення
В давнину українці прив'язували події свого життєвого циклу до руху сонця, оскільки календар наших предків відображав, найперше, землеробські традиції. Навесні наші предки розпочинали новоріччя, а на весняне рівнодення святкували Новий рік. Цей календар почав "рухатися" з приходом християнства: був період, коли Новий рік святкували у вересні, а потім уже перенесли на 1 січня. Яскравим свідченням цього є слова легендарного “Щедрика” Миколи Леонтовича, де "прилітала ластівочка".
На весняне рівнодення припадало свято Сорока святих мучеників (22 березня за старим стилем), тому деякі традиції трансформувалися з язичницьких у християнські. З цим пов'язана традиція випікати з тіста 40 жайворонків, яких чіпляли на палички і роздавали дітям. Малеча бігала з жайворонками селом, періодично стаючи на підвищення – горбочки, лавки – щоб "пташки"були ближче до неба - і закликали весну, співаючи веснянки.
Українці вважали, що жайворонок приносить на своїх крилах весну, адже прилітає найраніше. Українці розцінювали повернення цієї пташки як пробудження природи після зими.
Прикмети весняного рівнодення
Наші предки жили в гармонії з природою, тому доречно, що постійно слідкували за природними явищами.
Якщо в цей день температура була від’ємною, то вірили, що більше морозу в цьому році не буде. І навпаки – якщо плюсова, то може бути мороз.
У цей період сніг та крига починала танути, це означало, що вже починала приходити весна.
На весняне рівнодення наші предки могли дотримуватися тих же звичаїв, що і на будь-яке інше свято. Не можна було прясти, прати та виконувати іншу важку фізичну роботу.
Нагадаємо, раніше синоптики розповіли, якою буде погода в Україні навесні 2025 року і дали прогноз на кожен з трьох місяців.
