Верховна Рада нарешті поставила крапку у питанні інаугурації новообраного президента Володимира Зеленського, призначивши захід на 20 травня. Це дає Зеленському можливість розпустити Верховну Раду і призначити дострокові парламентські вибори. Якщо новообраний президент такою можливістю скористається, це дасть йому низку переваг, зокрема, поки що віртуальна президентська партія "Слуга народу" може отримати конституційну більшість. Таку думку висловив "Апострофу" відомий український журналіст і публіцист Віталій Портников.
З політичної точки зору, новообраному президенту Володимиру Зеленському вигідно розпустити парламент. Тут немає ніяких сумнівів. Тому що це створює для нього низку переваг.
Перше – закріпити той успіх, який він мав на президентських виборах, і сформувати у парламенті нову більшість, яка навіть може обійтися без коаліції, а одноосібно, тільки за допомогою поки що віртуальної президентської партії створити уряд.
Друге – для Зеленського дуже зручно, що парламентарі можуть бути обрані за старим законодавством. Справа в тому, що зараз величезна кількість мажоритарників може обиратися просто за підтримки Зеленського, говорячи, що вони є членами Зе!Команди. Таким чином, більшість мажоритарників теж може бути обрана саме як прихильники Володимира Зеленського. А це означає, що нова партія "Слуга народу" може отримати у парламенті конституційну більшість і перетворити Україну в ту країну, яка вважається більш зручною для керування Володимиром Зеленським та його найближчим оточенням.
І третій момент, який дає Володимиру Зеленському підстави для дострокових парламентських виборів – на час, коли триватиме підготовка до нових парламентських виборів, Зеленський матиме значно більший контроль навіть над чинним урядом, тому що урядовці відчуватимуть себе вже тимчасовими, усвідомлюватимуть, що їхнє перебування при владі закінчується раніше, ніж вони розраховували, і намагатимуться знайти спільну мову із Зеленським, а найголовніше - з його оточенням. Це насамперед стосується міністрів економічного та енергетичного блоку. Тобто це ті питання, які багатьох у команді Зеленського хвилюють.
Читайте: Контроль Зеленського і не тільки: навіщо Коломойський повернувся до України
Тому абсолютно очевидно, що для Зеленського є сенс для розпуску парламенту. Більше ніякі політичні сили у цьому не зацікавлені, тому що вони не отримають великої кількості голосів у будь-якому разі. На дочасних або планових виборах у них поки що немає ніяких реальних можливостей змінити ту політичну тенденцію, яка склалася після обрання Зеленського, тому що він є президентом мрій, ілюзій та сподівань. І до того часу, як ці мрії, ілюзії та сподівання не розвіються, у інших українських політиків особливо великих шансів зайти на політичне поле Зеленського і взагалі на велике політичне поле - немає.
Більше того, якщо українські олігархи збережуть єдність, й українські телеканали будуть розповідати пересічним українцям інформацію у єдиному ключі, то у українських політиків немає ніякого шансу і надалі зайти на це політичне поле. І ми матимемо ситуацію, яка наближає нас навіть не до України Януковича, а Білорусі Лукашенка – з умовною політичною партією, яка насправді не буде існувати, і всевладдям тих політичних сил, які перебуватимуть навколо нового президента.
Відповідно, українську демократію може врятувати тільки шалена боротьба олігархів або боротьба в оточенні самого президента за вплив на нього.
А що Вакарчук?
Більшість українців своє бажання бачити якісь нові сили та обличчя вже реалізували, коли проголосували за Зеленського. Тепер у цій історії можна поставити крапку.
Звичайно, що у нового проекту Святослава Вакарчука й інших націонал-демократичних сил є певні можливості увійти до українського парламенту, але навіть у цій ситуації вони навряд чи будуть відігравати в Раді якусь значну роль.
Тобто зараз усе залежить від Зеленського і тих людей, які разом із ним формують нові правила гри в українській політиці. І ця політика буде керуватися з єдиного центру, якщо не посваряться олігархи упродовж майбутніх 15-20 років. Це в жодному разі не означає, що 15-20 років президентом буде Володимир Зеленський. Просто особливістю української політичної системи в умовах повного всевладдя групи осіб буде зміна таких Зеленських раз на п’ять років.
