Конфлікт на Сході України не вдасться закінчити найближчим часом. Війна ще довго триватиме. Можливо тільки зменшити інтенсивність воєнних дій. Судячи з усього, президент Зеленський та представники його команди тільки можуть робити розумне обличчя, хоча насправді у них немає стратегії для вирішення ситуації на Донбасі. Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів військовий експерт і блогер ОЛЕКСІЙ АРЕСТОВИЧ.

- Яка ваша оцінка поточної ситуації на фронті? Були перемир'я, але все одно бачимо, що стріляти почали буквально на наступний день. Як можна оцінити ситуацію там, і якими діями українська влада може цю ситуацію вирішити?

- Стріляють менше. Але це далеко не перше перемир'я, далеко не перше порушення перемир'я. Я не думаю, що конфлікт вдасться найближчим часом закінчити, але зменшити інтенсивність можна. Просто військові дії - це далеко не завжди стрілянина: інженерні роботи, взаємне спостереження, мінування і так далі, тобто війна не припинилася. На великих війнах, таких, як Друга світова, теж були дні, коли жодного разу не стріляли на конкретній ділянці фронту.

- Просто передумов до того, щоб взагалі не стріляли, поки теж немає.

- Поки немає. Я не думаю, що Росія створювала такі інструменти, як ЛНР, ДНР, два армійські корпуси, потрапила під санкції, витратила купу грошей для того, щоб ось так от враз їх позбутися. У них два варіанти: або вести справу до федералізації за молдавським сценарієм... Зараз же Кремль на Молдові відпрацьовує цей алгоритм подій. Придністровська Молдавська республіка проіснувала більше ніж 28 років, і зараз, після певних розкладів, Молдову ведуть до федералізації. Демократичні сили Молдови як можуть, чинять опір, але...

- Чи вдасться цей варіант, як вам здається?

- Так. У нас і Роман Безсмертний (представник України в робочій підгрупі з політичних питань у тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі, - "Апостроф"), і частина людей в оточенні Зеленського, і частина міжнародних посередників говорять про те, що є низка бажаючих, які хочуть заморозити конфлікт. Але поки точно не передбачається виконання політичної частини Мінських угод. Це видно із заяв представників Зеленського, які сказали, що амністії не буде для бойовиків. По-друге, поки не видно передумов для закінчення бойових дій як таких. Наприклад, ситуація з розведенням сил у районі Станиці Луганської: там повинні були демонтувати бетонні споруди і допустити інженерів, щоб вони могли зробити оцінку для будівництва моста. Росіяни не демонтували свої споруди і не допустили наших інженерів до огляду моста, тобто вже зірвали виконання цієї частини угод.

Тому, я думаю, що ця війна ще надовго. Питання в ступеню та її інтенсивності. Я цілком допускаю, що можливі цілі тижні, коли не будуть стріляти, а потім, так чи інакше, стрілянина буде поновлюватися.

- Якою має бути стратегія України?

- Тут треба ширше брати: що Зеленський і його команда хочуть зробити з України за великим рахунком, і в цій новій Україні вже знайти місце для Донбасу і Криму. До цього говорити, що "морозимо" чи, навпаки, беремо штурмом - це в рамках загальної стратегії.

- Поки різні представники команди президента дуже фрагментарно і дуже часто озвучують різний варіант розвитку подій.

- Це мені подобається! Інтелігентські ворожіння у нас в Facebook. Вони виглядають так: Зеленський має стратегію, але поки нікому не говорить; Зеленський має кілька стратегій, кілька команд бореться за її наповнення зсередини, і йде боротьба; Зеленський не має стратегії - це жах, і треба вкласти йому правильну стратегію.

- Ви до якого варіанту схиляєтеся?

- Я схиляюся до того, що у нього немає стратегії. Якби вона була, президент і вся команда давно озвучили б її. А вони йдуть уздовж моря і пробують ногою воду - дивляться на реакцію публіки. Негативна реакція - вони гоп, відпрацювали назад вустами іншої людини: "Мене неправильно зрозуміли, вирвали з контексту, наша думка не збігається..."

- А пропозиція другої регіональної мови, наприклад, на Донбасі - це хороша чи погана ідея?

- Порошенко, зокрема, погорів на заграванні з етнічним націоналізмом. Націоналізм буває двох видів - етнічний та політичний. Для України етнічний націоналізм не підходить, тому Шарій виграє в об'єднаних націоналістів. Це не я сказав, це народ сказав. Етнічний націоналізм призводить до розриву зв'язку часів, викидання цілих знакових іпостасей... Сікорського (Ігор Сікорський - авіаконструктор, творець першого в світі гелікоптера, - "Апостроф") ледь-ледь впихнули назад в український дискурс, тому що він не зовсім українець, і в США емігрував - точно не наш, а потім назвали аеропорт на його честь.

Викидаються цілі століття, наприклад, радянський період викидається повністю. Викидається період, коли Україна була в Російській імперії, тому що вона дуже страждала там. Крім того, етнічний націоналізм витісняє чужі нації, не українські, з історії України або з сучасності України. Хто їх підбирає, куди йдуть ці витіснені нації, - це велике питання.

Тому етнічний націоналізм є інклюзивним проектом. Він викидає з себе людей. Люди ображаються, ідеї ображаються, історії ображаються, персоналії ображаються, - і так нічого не побудуєш.

Олексій Арестович: "Порошенко, зокрема, погорів на заграванні з етнічним націоналізмом" Фото: Євген Котенко / Апостроф

- А націоналізм політичний?

- Політичний - дозволяє в себе включити все, відновити зв'язок часів від Київської Русі до майбутньої Русі якоїсь. Він дозволяє сказати про те, що українська земля згенерувала мінімум створення п'яти націй - польської, української, російської, єврейської та кримськотатарської. Що всіх цих людей, всіх цих персонажів ми вважаємо частиною української історії, що можна нарешті повернуться до історії еліт. Тому що, починаючи з історії Грушевського, у нас - історія народу, в той час як європейська світова історія - історія еліт. У нас елітою завжди були "погані". Народ "безелітний" приречений програвати один геополітичний бій за іншим.

Якщо перезаснувати Україну, я б навіть перейменував її в Русь-Україну, як вона в церковних документах досі називається, тоді вийде дуже цікава штука. Чи будуть росіяни бунтувати проти держави, яка називається "Русь", і як багато з них побіжить до Москви? Тобто частину ми перехопимо. Ось якщо перехопити цей дискурс, тоді почнуться цікаві справи. Його треба перехоплювати на державному рівні, координуючи як наукові дослідження, так і комп'ютерні програми, мультики для дітей, голлівудські фільми, які всьому світу доведуть, тому що боротьба з Росією йде за історичну спадщину Київської Русі. Араби з євреями борються за Храмову гору, а ми - за Києво-Печерську лавру. Скінчиться ця боротьба тільки тоді, коли хто-небудь перебере на себе успадкування і вибудує ось цей зв'язок часів.

Росіяни у себе на Красній площі ставлять пам'ятник українцеві - князю Володимиру, знімають відповідні фільми. І якщо ми розриваємо цей зв'язок часів... а російська історія починається з 1300-х років, в кращому випадку, то претендувати на збір всіх колишніх земель Київської Русі або Російської імперії - ой, як незручно. А якщо вони перемагають, і вони перебирають цей дискурс, що була Київська Русь, потім Московська Русь, потім Російська імперія, то ми стаємо "вигадкою" австрійського генштабу, польської розвідки якоїсь, як вони стверджують, і так далі.

Тому вся ставка російської пропаганди йде проти етнічного націоналізму. Проти політичного націоналізму заперечити немає чим, адже він включає в себе всі нації. А ось там формула мов може змінюватися, вона є предметом дискусії. Свого часу Ізраїль, який відновив іврит, у 1950-1960-х роках пройшов важку боротьбу за мову. Безліч фанатичних єврейських націоналістів кричали: в жодному разі. Тепер в Ізраїлі три мови: арабська, іврит та англійська. Арабська - всюди, притому, що вони воюють з арабами, але просто євреї - розумні люди, які пройшли важку дискусію...

- Як цей досвід можна застосувати до України?

- Цілком можна. Коли запитують євреїв: чому у вас арабська всюди, вони кажуть, що ми на знак вдячності тим громадянам Ізраїлю арабської національності, які борються за Ізраїль зі своїми одновірцями, зробили арабську другою державною. А ми можемо в подяку тим російськомовним громадянам, хто боровся з Росією, зробити російську мову другою державною або регіональною державною.

Ідея етнічного націоналізму - провальна, вона вб'є Україну. Росія зараз шукає нову форму імперії, думаю, до 2032-2035 року вона її знайде, або розвалиться. Ось якщо вона її знайде, то до 2042 року Росія поглине Україну, або залишиться половинка України. Якраз для місця компактного проживання етнічно орієнтованих націоналістів ця територія і зменшиться. Буде така собі Гетьманщина.

Єдиний спосіб утримати території, які нам дісталися після Радянського Союзу, з виходом до моря, з усім іншим - це політична версія націоналізму. Більш того, вона просунута. Етнічна версія націоналізму дуже хитка за визначенням, тому що вона стоїть на одній мові, на єдиній вірі, на єдиній історії, на єдиних кордонах. Це все динамічні категорії, які протягом ста років радикально змінюються, а протягом шестиста років помінялися 500-700 разів. Ці речі хиткі, на них не побудуєш націю.

Олексій Арестович: "Ідея етнічного націоналізму - провальна, вона вб'є Україну" Фото: Євген Котенко / Апостроф

- Політичний націоналізм ще більш хиткий, хіба ні?

- А як же Швейцарія існує? Це ж країна, в яку примудрилися упакувати французів, німців, італійців.

- Але вона набагато менше, ніж Україна.

- Справа не в цьому. Справа в тому, що неможливо німців, італійців і французів тримати в рамках однієї країни. Це невирішувана задача. Я прихильник того, щоб українська залишалася основною державною мовою, а ось з регіоналізацією можна попрацювати.

- Але чи не створить це якісь сепаратистські настрої?

- Так, з мовами можна працювати, тільки якщо ми перезавантажимо державу. Це моя умова. Поки це не Русь-Україна - не можна...

- Що потрібно зробити для того, щоб перезавантажити державу?

- Перейменувати її. Зібрати конституційну більшість у Верховній Раді і сказати: все, від завтра держава називається "Русь-Україна", ми починаємо державну програму присвоєння спадщини Київської Русі. Ми є "Руссю святою", а ви там - "Русь підмонгольська". Тому розбирайтеся.

- Ми не претендуємо в такому випадку на роль Росії?

- Ні, не Росії. Ми претендуємо на відновлення історичної справедливості та відновлення того метагештальта Київської Русі, який був зірваний, перерваний монгольським вторгненням. Тому що спочатку Русь була абсолютно європейська країна. Ярослав Мудрий - тесть всієї Європи, Київ – найбільше європейське місто. Наші принцеси були дружинами французьких королів, інших європейських. Більш того, ми - одна з трьох держав, створених норманами. Вільгельм-завойовник і наші нормани, які заснували Київську Русь, були двоюрідними братами. Друга така держава за нормандським походженням - Британія. Третя - була на Сицилії. Тобто ми нормальна європейська держава з нормальною європейською історією.

Велике князівство Литовське певним чином претендувало на альтернативну Русь. Гедеміновичі та Рюриковичі одночасно правили, поки Москва не почала "реконкісту". У XV столітті обґрунтували концепцію Третього Риму і почали завойовувати. Я вважаю історична Росія, як вона склалася, - це гігантська ракова пухлина, спотворення первісної ідеї Русі з дуже великою домішкою азіатчини. Русь - це те, що від Білого моря до Чорного, і до Уральських гір.